Світова організація торгівлі
Республіки, Французької Республіки, Індії, Лівану, Великого Герцогства Люксембург, Королівства Нідерландів, Нової Зеландії Королівства Норвегії, Пакистану, Південної Родезії, Сирії, Південно-Африканського Союзу, Сполученого Королівства Велико¬британії і Північної Ірландії та Сполучених Штатів Америки.
Пакет торговельних правил, розроблених на конференції в Женеві, став відомим під назвою Генеральна угода про тарифи і торгівлю. Вона набула чинності з 1 січня 1948 р. Згадані 23 країни стали членами-засновниками ГАТТ (офіційно сторонами-учасницями), яка організаційно почала діяти як постійна конфе¬ренція держав-членів. З 1948 до 1994 рр. ГАТТ запроваджувала правила і відігравала провідну роль у світовій торгівлі, визнача¬ючи принципи та правові норми, якими мають керуватися під час торговельних стосунків держави-учасниці.
Генеральна угода 1947 р. складалась з трьох частин. Перша (2 статті) - загальні положення. Друга частина (21 стаття) - правила торговельної політики, яких контрактуючі сторони зо¬бов'язались додержуватися в торговельних взаємовідносинах. Третя частина (13 статей) має процедурний характер. З 1966р. ГАТТ офіційно має четверту частину - «Торгівля і розвиток» яка містить питання торгівлі з країнами, що розвиваються. Пов¬ніше уявлення щодо характеру Угоди дає повний перелік і харак¬теристика змісту його статей.
З початку дії Генеральної угоди про тарифи і торгівлю було проведено вісім раундів міжнародних багатосторонніх торговель¬них переговорів (табл. 4.5). Більшість із них стосувались в основ¬ному зниження тарифів, але на останніх раундах почався процес перегляду, реінтерпретації або розширення статей самої Угоди.
Восьмий (Уругвайський) раунд торговельних переговорів ви¬явився найконструктивнішим і багатостороннішим з усіх, які мали місце. Він стартував у 1986 р., а фінішував 15 грудня 1993 р. Уруг¬вайський раунд завершився не тільки зниженням торговельних та¬рифів і новим етапом загальної лібералізації взаємного виходу країн-учасниць на ринки, але й включенням до системи ГАТТ но¬вих секторів: торгівлі послугами, текстилем, сільгосппродукцією і товарами інтелектуальної власності, державних закупівель. Запро¬ваджені важливі зміни до порядку здійснення торговельних субси¬дій, компенсаційних, захисних і антидемпінгових заходів, проце¬дур застосування стандартів і сертифікації товарів, урегулювання торговельних суперечок, механізмів формування загальної торго¬вельної політики. І нарешті найважливішим стало рішення про створення Світової організації торгівлі (СОТ).
Підсумки Уругвайського раунду підбили делегації 147 держав і понад 30міжнародних організацій (у т. ч. ООН, МВФ тощо) під час світової конференції в Марракеші (Марокко), в ході якої 15 квітня 1994р. була підписана угода про заснування Світової організації торгівлі.
Створення СОТ фактично стало найбільшою реформою міжнародної торгівлі за період, що минув з кінця Другої сві¬тової війни, що реалізувала у сучаснішій формі спробу ство¬рення Міжнародної організації торгівлі (МОТ) у 1948 р. Цим було завершено формування основного комплексу універсаль¬них договорів системи ГАТТ, що дозволяє говорити про ство¬рення нового глобального правового порядку в галузі торго¬вельних, тарифних, митних, інвестиційних та інших сфер між¬народних економічних відносин, до якого держави-члени ГАТТ прагнули протягом останніх 50 років. Фактично нано¬во створено організаційний (інституційний) механізм реалі¬зації комплексу угод системи ГАТТ. Тобто, з моменту ство¬рення СОТ та підписання комплексу угод і домовленостей у рамках Уругвайського раунду система ГАТТ/СОТ виступає у вигляді торговельно-економічної ООН, де угоди - це правова основа, а СОТ - інституційний механізм забезпечення дії цієї системи.
Сторонами, що підписали угоду про заснування Світо¬вої організації торгівлі, визначено, що головною умовою на¬буття членства у СОТ є відповідність національного законо¬давства базовим стандартам і нормам, що містяться в уго¬дах системи ГАТТ/СОТ, метою яких є забезпечення кожному її члену безпечного і передбачуваного міжнародного торго¬вельного середовища та продовження лібералізації торгів¬лі, сприяння економічному зростанню і розвитку. При цьому правова система ГАТТ/СОТ є балансом між правами, виго¬дами членства та зобов'язаннями, а СОТ виконує роль міжна¬родного форуму для торгових переговорів, врегулювання тор¬говельних суперечок торговельного «суду»), постійно діючого інституту моніторингу національної торговельної політики країн-членів.
Марракеська Угода про заснування Світової організа¬ції торгівлі складається з 16 статей та 4 додатків. Статті об¬межуються тільки фундаментальними організаційними пи¬таннями щодо СОТ, а всі самостійні правила СОТ містяться у додатках.Вищим органом СОТ є Конференція міністрів, яка скликається щонайменше раз на два роки. В інші періоди керування здійсню¬ється Генеральною Радою. Обидва органи складаються з пред¬ставників усіх країн-членів. Крім цього, у структурі є: Ради, Комітети (створюються Конференцією міністрів), органи з уре¬гулювання суперечок та огляду торговельної політики, Секрета¬ріат. Зазначена структура створена з метою виконання СОТ своїх функцій, серед яких пріоритетним є імплементування домовле¬ностей, що за сутністю являють собою самостійні правила СОТ і перебувають у Додатках до Марракеської Угоди про створення Світової організації торгівлі.