Світова організація торгівлі
Світова організація торгівлі
Основною в системі організацій з регулювання та сприяння розвитку міжнародної торгівлі є Світова організація торгівлі (система ГАТТ-СОТ), яка має тривалу історію. Перед початком Першої світової війни міжнародна торгівля досягла вже значних обсягів. Розвиток торговельних зв'язків полегшувався у той період стабільністю валют і свободою руху капіталів і робочої сили тому нагальної необхідності в створенні міжнародної організації з торгівлі не було. Світова війна зруйнувала все це і призвела до появи режимів майже економічної автаркії. Заходи жорсткої регламентації міжнародної торгівлі, введені в ході війни, продовжували зберігатися і після її закінчення. Відродження свободи торгівлі за цих умов стало тим ідеалом, до якого прагнули країни. І справді, з 1919 по 1939 рр., було багато спроб створити механізм регулювання і розвитку міжнародної торгівлі.
Вже в 1920 р. в Брюсселі під егідою Ліги Націй відбулась фінан¬сова конференція представників 30 країн. Прийняті цією конферен¬цією резолюції стосувалися насамперед фінансових проблем. Від¬носно міжнародної торгівлі конференція висловила побажання, щоб кожна країна поступово переходила до принципів вільної торгівлі.
Друга міжнародна конференція з економічних питань прохо¬дила в Генуї в 1922 р. Вона набула великого історичного значен¬ня, оскільки в ній брала участь радянська Росія. Конференція прийняла ряд резолюцій щодо розвитку міжнародної торгівлі, а також з охорони торгівлі.
У 1927 р. в Женеві відбулася Третя велика економічна конфе¬ренція, на якій 50 країн представляли 200 делегатів і 150 експер¬тів. Результатами цієї конференції було підписання через декіль¬ка місяців на дипломатичній конференції Конвенції, в якій країни брали на себе зобов'язання в шестимісячний термін зняти всі за¬борони і обмеження на імпорт та експорт і не замінювати їх жод¬ними подібними заходами. Але ця Конвенція не була ратифіко¬вана більшістю країн.
Позитивні результати згаданих міжнародних конференцій ви¬явилися незначними, але саме в цей період було закладено осно¬ву сучасного правового базису міжнародної торгівлі. Здійснювані між двома світовими війнами спроби лібералізації торгівлі не ма¬ли великого значення, але після Другої світової війни всі питан¬ня, які обговорювалися раніше, знову опинилися в центрі уваги.
На конференції в Бреттон-Вудсі (липень 1944 р.) були створені дві організації - Міжнародний валютний фонд і Міжнародний банк реконструкції і розвитку, а заключний акт форуму вмістив рекомендації державам щодо створення світової торговельної організації з метою регулювання міжнародних торговельно-економічних відносин. Відомі дві спроби заснування такої організації: розробка Гаванського статуту (Конференція в Гавані) і створення ҐАТТ (конференції в Лондоні і Женеві).
Конференція в Гавані проходила з 21 листопада 1947 р. по 24 березня 1948р., і на ній були присутні представники 56 країн. Гаванський статут не підписали три країни - Аргентина, Поль¬ща. Турція. Крім того, в роботі конференції не брали участь СРСР, Німеччина, Японія, Іспанія. Розроблена в Гавані Міжнаро¬дна угода містила 106 статей і мала дві основні теми: принципи організації та регулювання міжнародної торгівлі; створення між¬народної організації з регулювання світової торгівлі.
Проект статуту Міжнародної організації торгівлі своїм змі¬стом виходив за межі проблем світової торгівлі, включаючи пра¬вила найму на роботу, угоди з окремих видів товарів, обмежу¬вальної торговельної практики, міжнародних інвестицій та торгівлі послугами. Хоча у березні 1948 р. в Гавані на Конферен¬ції ООН з проблем торгівлі та зайнятості статут Міжнародної ор¬ганізації торгівлі був затверджений, у подальшому його ратифі¬кація деякими національними законодавчими органами виявилася неможливою: статут ратифікували лише дві країни, а самі США відмовились від свого проекту. Ця спроба виявилася невдалою - організація фактично припинила існування, так і не розпочавши своєї діяльності.
За пропозицією США в жовтні 1946 р. в Лондоні Економічною і Соціальною Радою ООН була скликана конференція для вивчен¬ня американського проекту статуту Міжнародної торговельної ор¬ганізації. В Лондоні був розроблений проект організації, який по¬тім обговорювався на конференції у Женеві (серпень 1947р.). В роботі цих форумів брали участь лише 18 держав. Женевська кон¬ференція розглядала дві проблеми: по-перше, статут міжнародної організації, який пізніше в листопаді 1947р. знову обговорювався на Гаванській конференції, по-друге, питання митних тарифів і Домовленості щодо їх скорочення. Остання проблема була вклю¬чена в порядок денний нової конференції, яка почала роботу також У Женеві 20 жовтня 1947р. Саме на цій конференції представни¬ками 23 держав була розроблена угода - Генеральна угода про тарифи і торгівлю (General Agreement on tariff and trade).Генеральна угода про тарифи і торгівлю (ГАТТ) була укладе¬на урядами Австралійської Федерації, Королівства Бельгії, Спо¬лучених Штатів Бразилії, Бірми, Канади, Цейлону, Республіки Чилі, Китайської Республіки, Республіки Куби, Чехословацької