Сучасні міжнародні кредитні відносини
3. Лізинг
Лізинг - це особлива форма руху позикового капіталу, який надається насамперед у формі кредиту з наступним правом купівлі товару.
Серед інших форм лізингу найбільш поширеним є фінан¬совий лізинг як різновид довгострокового кредитування, що за своїми результатами рівнозначний продажу товару в роз¬строчку. При цьому обладнання здається на термін, який близький або дорівнює строку амортизації.
Фінансовий лізинг здійснюється, як правило, при придбанні дорогих машин і обладнання. Основна частина вартості ма¬шин і обладнання, які здаються в оренду, береться у третьої сторони (звичайно у банка) в кредит. У цій операції беруть учать ряд осіб на боці лізингоодержувача, лізингодавця і по¬зикодавця. Термін оренди тут значний і, як правило, аморти¬зується вся вартість майна.
При здійсненні міжнародних лізингових операцій важли¬вою проблемою є їхні валютні умови. Це викликано тривалі¬стю лізингових контрактів, особливостями валютного зако¬нодавства, необхідністю страхування валютних ризиків і можливими ускладненнями, які можуть виникнути в май¬бутньому в разі відсутності необхідної валюти. Широко ви¬користовується практика виплати орендних платежів у двох валютах. Практикується і передача податкових пільг від лізингодавця до орендатора, які одержані в країні лізинго¬давця і у відповідній валюті. Учасники міжнародного лізин¬гу широко використовують податкові пільги тих держав, фірми яких беруть активну участь у лізингових операціях.
У розвинутих країнах Заходу лізингові операції монополі¬зовані великими банками і сильними компаніями-орендато¬рами. Наприклад, у Великій Британії на частку "Асоціації з
лізингу обладнання", куди входять сильні банки і великі орендатори, припадає до 90% операцій на ринку лізингу.
У міру поглиблення інтернаціоналізації світогосподарських зв'язків, у тому числі і кредитних, об'єктивно розвива¬ються і посилюються різні форми регулювання міжнародно¬го кредиту на міжурядовому та наддержавному міжнародно¬му рівнях. Розробляються уніфіковані системи збору інфор¬мації про міжнародні кредити, спільні умови надання кре¬дитів, режими кредитування тощо.
Закордонні кредити, що надаються Україні, реалізуються через мережу банків, у тому числі і комерційних. Однак кре¬дитори пред'являють до суб'єктів валютного ринку досить жорсткі умови. Так, кредитна лінія, що надана Україні Євро¬пейським банком реконструкції і розвитку, реалізується через мережу комерційних банків. У ній можуть брати участь будь-які банки, що відповідають вимогам ЕБРР. Однією із головних умов приєднання до кредитної лінії є проходжен¬ня українським банком аудиторської перевірки за міжна¬родними стандартами обліку. МБРР проводить жорстку пе¬ревірку всіх учасників кредитної лінії. Якщо рейтинг яко¬гось із них перебуває на рівні міжнародних норм, МБРР має право надати такому банку кредити без будь-яких гарантій.
Міжнародну аудиторську перевірку здійснюють спеціалі¬зовані аудиторські фірми, однією з яких, що працює на україн¬ському валютному ринку, є фірма "Делойт і Туш". Це міжна¬родна аудиторська компанія, що працює у 123 країнах світу. Фірма обслуговує транснаціональні корпорації, що посідають важливе місце на валютних ринках. Серед них "Дженерал моторе", "Міцубісі", "Сумітомо", "Дойче Бундесбанк", банк "Креді Ліоне" та ін. Фірма виступає аудитором 55 із 200 найбільших банків світу і 27% банків, величина активів яких перевищує 1 млрд. дол. США.
Звичайно, досягти рівня таких найвідоміших суб'єктів світових валютних ринків - справа не проста. Однак, як показують результати аудиторських перевірок, українські банки поступово досягають його. Першою установою в Україні, в якій фірма "Делойт і Туш" виконала аудиторську пере¬вірку за результатами роботи у 1993 р. відповідно до міжна-
родних стандартів, був "Градобанк", який успішно її пройшов. Крім "Градобанку" міжнародний аудит успішно пройшли "Вабанк", "Приватбанк", "Укрінбанк" та банк "Аваль".
Отже, за останні роки все більше суб'єктів валютного рин¬ку України наближаються до рівня провідних учасників міжнародних валютних відносин.
2. Криза заборгованості