Теоретичні основи розвитку МЕВ

--соціально-економічний розвиток сусідніх країн.

--політичні інтереси.

3.Умови, що цілком пов”язані з НТП:

--розвиток науки.

--рівень розвитку науково-дослідних і дослідно-конструкторських розробок.

--технологічна озброєність.

--рівень морального зносу основних засобів виробництва.

--оптимальність розмірів підприємств.

3.Моделі розвитку МЕВ.Теорія меркантилізму-суть її в тому,що багатство країни вимірюється кількістю наявного золота та інших цінностей, а тому держава повинна більше експортувати, щоб більше золота надходило в країну.Рівноправні країни боялись імпортувати один від одного щоб не втрачати золота, розвиток торгівлі гальмувався.

Теорія абсолютних переваг-розробив Адам Сміт, він виступав за розвиток торгівлі. Його загальне правило:”Не потрібно коливатись при купівлі за кордоном усього того, що іноземні виробники можуть виробляти дешевше ніж національні”.

Виникає питання, а що буде, якщо країна буде тільки купувати ? Тобто за кордоном будуть дешевші всі товари-не буде розвиватись своя економіка.

Теорія відносних(порівняльних) переваг-розробив Девід Рікардо:”кожна країна зацікавлена спеціалізуватись на виробництві, в якому вона має найбільшу перевагу або найменшу слабкість, тобто з якого вона має найбільшу відносну вигоду”.

Вадою теорії є те,що не враховуються розміри країни і транспортні витрати.

Теорія міжнародної вартості-розробив її Джон Стюарт Мілль, який стверджував, що ціна міжнародного обміну встановлюється за законом попиту і пропозиції на такому рівні, що сукупність експорту кожної країни дозволяє оплачувати сукупність її імпорту. Країні вигідно,щоб її товар користувався більшим попитом за кордоном, ніж іноземні товари користуються на її території, бо в такому разі ціни на товари даної країни зростуть і вона зможе заплатити за більшу кількість іноземних товарів.

Найбільшим досягненням теорії міжнародної вартості-є відкриття ціни, яка оптимізує обмін товарами і послугами між країнами і яка залежить від попиту і пропозиції.

Основи сучасних уявлень про визначення напрямків і структури міжнародних торговельних потоків були закладені шведськими вченими, котрі показали-що пояснення походження порівняльної переваги знаходиться на рівні забезпеченості факторами виробництва.(Теорія розміщення факторів виробництва)

Елі Гекшер(1919)-стверджував,що міжнародний обмін витікає з відносного наддостатку або з відносної рідкості факторів виробництва(капіталу,землі,праці), які знаходяться у розпоряджені різних країн.

Бертил Олін(1930рр)-уточнив теорію Елі Гекшера-міжнародний обмін є обміном надлишкових факторів на рідкісні фактори, тобто мобільність товарів замінює біль утруднену мобільність факторів виробництва(теорема Гекшера-Оліна).

У1948 році Пол Самуельсон вивів математичні умови теореми Гекшера-Оліна:у випадку однорідності факторів виробництва, ідентичності техніки, досконалої конкуренції та повної мобільності товарів міжнародний обмін вирівнює ціну факторів виробництва між країнами.