Теоретичні основи розвитку МЕВ
суспільного відтворення.
Суспільний поділ праці має дві взаємодоповнюючі форми: спеціалізація та кооперація діяльності. Якщо спеціалізація являє собою безпосереднє розбиття діяльності на окремі операції, то кооперування об”єднує ці операції в один загальний процес. За родом діяльності розглядають три типи суспільного поділу праці: загальний, частковий , одиничний.
Загальний поділ праці-здійснюється між великими сферами діяльності людини: промисловість, С\Г, транспорт, зв”язок, будівництво та інші.
Частковий поділ праці-відбувається всередині великих сфер на міжгалузевому та підгалузевому рівні: машинобудування, переробні галузі, рослинництво, громадський транспорт та інші.
Одиничний поділ праці притаманний процесам, що відбувається в середині фірм, в залежності від технологічного процесу та організації управління, від функціональних завдань окремих служб.
За просторовим критерієм виділяють: міжрегіональний поділ всередині країни, поділ між країнами, поділ між групами країн.
Міжнародний поділ праці-це вищий ступінь розвитку суспільного поділу праці, який виходить за межі національних економік.
МПП-це процес відособлення різних видів трудової діяльності на міжнародному рівні, які взаємодіють і взаємодоповнюють один одного, складаючи об”єктивну основу міжнародного обміну товарами, послугами та результатами інших видів діяльності.
Основні умови розвитку МПП:
1.Природно-географічні умови:
--різниця у величині території.
--різниця в чисельності населення.
--географічне розташування.
--нерівномірність кліматичних умов.
--наявність або відсутність тих чи інших природних ресурсів.
--наявність виходу до моря.
--наявність великих річок і озер.
2.Соціально-економічні умови:
--особливості історичного розвитку.
--переважаючі відносини власності.
--соціальна природа і механізм організації національних господарств.
--різниця в національних традиціях, інших культурних цінностях.
--виробничі та зовнішньоекономічні традиції.