Кон’юнктура світових ринків

Залежно від співвідношення попиту і пропозиції динаміка цін характеризується підвищенням цін при переході від фази депресії до фази пожвавлення та їх зниженням у кризових умовах. У фазі під¬йому в зв'язку з довготривалим перевищенням попиту над пропози¬цією ціни максимальні.

2. Охарактеризуйте кон’юнктуру світового ринку послуг.Міжнародна торгівля послугами є комплексом різно¬рідних видів економічної діяльності. Історично економісти нама¬галися з'ясувати сутність послуг та їхню роль, виходячи з різних аспектів. Часто послуга визначалась як щось невідчутне, неви¬диме, те, що не є предметом торгівлі, або як категорія, котру неможливо пояснити і котра охоплює майже все, в той час як товари — відчутні, видимі, постійні і ними можна торгувати (див табл. 7.5).

Таблиця 7.5

Якісні відмінності товарів і послуг

ТовариПослуги

ВідчутніНевідчутні

ВидиміНевидимі

Підлягають збереженнюНе підлягають збере¬женню

Експорт товару означає вивіз його з митної території за кордон без зобов'язання про ввіз назадЕкспорт послуг означає надання послуги іно¬земцеві, тобто нерези¬денту, навіть якщо він перебуває на митній те¬риторії країни

Але за такого визначення поняття «послуга» виникає низка проблем: по-перше, є товари, які також невідчутні й невидимі (наприклад, електронні програми); по-друге, це визначення не робить різниці між ефектом послуги і процесом її виробництва; послуга може бути і видимою (наприклад, вистава), але її ефект тимчасовий; по-третє, це визначення наголошує на фізичних від¬мінностях, проте не висвітлює економічні аспекти послуг і того, як вони виробляються і продаються. Деякі економісти доводять, що адекватне визначення послуги має відрізняти процес вироб¬ництва послуги і послугу як продукт. Виходячи з цього економіст Гілл (1977) запропонував своє визначення послуги: послуга —це зміна умов належності особи або товару будь-якому економічному суб'єктові, яка випливає з діяльності іншого економічного суб'єк¬та зі згоди першого.

Гілл вирізнив два важливі аспекги послуг:

• вони не можуть передаватися далі;

• надання послуг потребує діяльності однієї особи для іншої.

Проте обмін не є необхідною умовою для послуг. Елемент необхідної взаємодії між продавцем га покупцем намагався по¬яснити Герш (1989). Оскільки однією з умов послуги є «фактор одночасності», Герш визначає послугу як угоду (трансакцію з позитивним фактором одночасності). Що ж до товарів, то вони характеризуються нульовим фактором одночасності. Він та¬кож припустив, що на міжнародному ринку послуги мають відносно нижчий фактор одночасності, ніж послуги, якими не торгують.

Чи можливо розділити процес виробництва послуг і реалізацію послуг?

Товар може існувати в рамках його фізичних можливостей незалежно від клієнта або покупця. Про послуги не можна сказати те саме. Якби це було ймовірним, то права власності на них могли би передаватися від одного суб'єкта економічної діяльності до іншого.

Виходячи з цього Ніколайдес (1989) запропонував альтерна¬тивне визначення, що охоплює як фактичні відмінності, так і характеристики операцій з послугами: послуга — це трансакція, яка є не просто переданням прав власності на об'єкт (відчутний чи ні), вона охоплює також низку завдань, які виконуються ви¬робником для споживача Виконання цих завдань потребує кон¬такту між ними, виробництво й реалізація послуг не можуть від¬окремлюватися одне від одного