Кон’юнктура світових ринків
ту, які встановлюються у взаємній торгівлі між філіями однієї корпорації, впливають на відповідні пропорції у національних масштабах Кон'юнктура світових ринків знаходиться під впливом цих особливим внутрішньофірмових ринків.
Держави внаслідок використання більшою чи меншою мірою нижченаведених інструментів регулювання економічних процесів спроможні сприяти зниженню витрат виробництва приватних підпри¬ємств, що, у свою чергу, підвищує їх конкурентоспроможність на світо¬вих товарних ринках:
-шляхом прямого чи опосередкованого регулювання цін внут¬рішнього ринку;
-або шляхом бюджетного субсидування експорту та імпорту (пряме субсидування експорту; зниження або відміна тарифів на пев¬ні види імпорту).
Найбільш розповсюджений перший вид регулювання, тобто під¬тримка державою певного гарантованого рівня цін. Це може бути, на¬приклад, зниження цін на продукцію і послуги державних підпри¬ємств, які обслуговують приватні підприємства. Крім того, таке регу¬лювання може здійснюватись шляхом надання виробникам субсидій з бюджету у випадку зниження ринкових цін нижче гарантованого мі¬німуму. Наприклад, спеціальна урядова корпорація з гарантування цін у США приймає в заставу у фермерів сільськогосподарську про¬дукцію. Якщо в період дії застави (зазвичай до 12 місяців) ціни на ринку перевищать рівень застави, фермер може викупити свій товар і продати його на ринку. Якщо ж ринкові ціни нижчі від заставних ста¬вок, товар не викуповується і переходить у власність корпорації.
Вплив держави на ціни промислових виробів здійснюється і опосе¬редковано за допомогою таких заходів, як:
1)фінансування науково-дослідних робіт;
2)бюджетне фінансування експорту;
3)протекціоністська митна політика.
Інфляція суперечливо впливає на кон'юнктуру товарних ринків: напрями впливу і ступінь впливу залежать від темпів інфляції.
Інфляція, яка розвивається відносно невисокими темпами, так звана "повзуча" (2-4 % на рік), стимулює попит, у результаті чого кон'юнктура одержує стимули для пожвавлення (ефект "втечі від гро¬шей", прагнення перевести їх у товарну форму). Логіка дуже проста: як¬що не придбати ці матеріали сьогодні, завтра за них потрібно буде за¬платити більше. Така політика носить назву "інфляційна психологія". Тобто інфляція певною мірою стимулює економічне зростання.
Але коли темпи інфляції перевищують 10 %, інфляція перетво¬рюється на фактор загрози для економіки. Зниження купівельної спро¬можності населення підриває попит, порушується функціонування кредитної системи.
Сезонність періодично впливає на кон'юнктуру багатьох товар¬них ринків: на ринки продуктів сільського господарства, рибальства, лісового господарства, на ринки товарів деяких сезонних галузей про¬мисловості - цукрової, консервної, будівельної, виноробної. Наприклад, пропозиція сільськогосподарської продукції буде більшою після зби¬рання врожаю; обсяг будівельних робіт розширюється у літні місяці і скорочується в зимові тощо.
На деякі галузі економіки сезонність впливає опосередковано - через зв'язок із сезонними галузями сільського господарства і про¬мисловості або у зв'язку з сезонністю споживання даного товару. Так, під впливом сезонності виробництва багатьох видів сільгосппродукції відбуваються різні коливання вантажообігу залізниць (збільшуються у період збирання врожаю і скорочуються в зимові місяці). Сезонність у виробництві автомобілів є наслідком сезонності попиту. Найбільший попит на автомобілі спостерігається у весняно-літні місяці (у країнах з континентальним кліматом). У США, наприклад, на березень-сер-пень припадає 2/3 продажі всіх автомобілів за рік. Відповідно най¬більший попит на пальне також припадає на літні місяці.
Сезонним характером робіт у сільському господарстві також пояс¬нюється періодичне підвищення і зниження попиту на ринку сільсько¬господарських машин.