Поняття та структура світового ринку
На Азіатські регіональні ринки припадає 27,8% світового товарообігу, де проживає 59,4% населення планети, що зумовлює відносно низький показник товарообігу на душу населення - 659 дол.
Однак, у регіоні виділяється Японія - третій центр світової торгівлі, яка має усталене активне торговельне сальдо, +106 млрд. дол., з активною політикою торговельної експансії та вивозу капіталу в США та Нові індустріальні країни Азії.
Малі "азіатські дракони" - Тайвань, Сінгапур, Гонконг, Південна Корея демонструють безпрецедентні темпи зростання експортного виробництва електронної техніки та розвитку зовнішньої торгівлі. Вони не перевершені у світі за показниками товарообігу на душу населення - 10-15 тис. дол. Значне місце в розвитку світової торгівлі посідають країни ОПЕК - світові експортери нафти на Близькому Сході - Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт, Іран, Ірак. У регіоні функціонує Арабський спільний ринок товарів, капіталів та банківських послуг (Арабський валютний фонд, Ісламський банк розвитку, Арабський фонд економічного та соціального розвитку).
Недостатній рівень розвитку мають регіональні ринки Африки, які спеціалізуються на експорті товарів субтропічного і тропічного землеробства (какао, арахісу, цитрусових, фініків, бананів), а також мінерально-сировинних товарів.
Найбільш розвинутий Арабський спільний ринок країн Магребу має перспективи внутрірегіонального обміну машинобудівними та хімічними товарами, експортує в "треті країни" нафту, газ, фосфати, залізну руду. метали.
Проблеми розвитку Євразійського ринку пов’язані з виходом країн з перехідною економікою до світового ринку. Основними проблемами його розвитку є низька конкурентоспроможність виробництва експортних товарів, неконвертованість національних валют, нерозвинутість ринкової інфраструктури.
Політична нестабільність, незакінченість економічних реформ, дезінтеграція економічного простору СНД утруднює торговельно-економічні зв'язки і формування нової моделі експортно-імпортних потоків країн СНД з країнами Східної, Центральної та Західної Європи, а також з азіатськими та іншими регіональними ринками.
СВІТОВИЙ РИНОК НЕПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВСвітовий ринок товарів споживчого призначення задовольняє по¬пит населення на непродовольчі товари: одяг, взуття, побутову техніку, товари побутової хімії, спортивні, туристичні товари, а також товари ес¬тетичного та духовного Значення. Світовий ринок товарів побутового призначення є сферою товарно-грошового обміну між країнами, який базується на міжнародному поділі праці у виробництві цих товарів. Міжна¬родна спеціалізація виробництва сприяє удосконаленню випуску товарів, накопиченню капіталу для втілення науки і техніки, що забезпечує конку¬рентну спроможність товарів. Розвиток сучасного наукомісткого вироб¬ництва суперпобутових товарів (аудіо-, відеотехніки, персональних комп’ютерів, електротоварів, кухонних комбайнів, мікрохвильових печей та ін.) зумовлює подетальну та постадійну технологічну спеціалізацію, економічну інтеграцію країн, функціонування транснаціональних корпо¬рацій з широкою мережею численних філіалів, що охоплюють десятки країн /напр., японська "Соні", голландська "Філіпс", американська "Еппл"/. Концентрація виробництва товарів в умовах гострої конкурент¬ної боротьби веде до монополізації світових товарних ринків, забезпечує масовий випуск товарів, одержання високих норм прибутків ТНК. Для боротьби з негативним впливом концентрації ринків товарів споживчого призначення в рамках ЮНКТАД в 1993 р. вжито заходи щодо антимонопольної діяльності, використання стратегії державних субсидій та протек¬ціонізму національних ринків для підтримки прибутків малих та середніх фірм. Міжнародна стратегія малого та середнього підприємництва вироб¬ництва товарів споживчого призначення рекомендована для країн з пе¬рехідною економікою, у тому числі України.
Міжнародна торгівля товарами споживчого призначення динамічно розвивається, удосконалюється товарна структура, покращується асорти¬ментний склад. Світовий обсяг товарообігу досягнув 7,8 трлн. дол. в 1993 р., що в 20 разів перевищує рівень 1950 р. Частка товарів споживчо¬го призначення змінилась відповідно з 40 до 30%, хоч абсолютний обсяг товарообігу даної групи товарів зростає, зрушується структура. Частка продовольчих товарів має тенденцію до зменшення обсягів, а група промислових товарів - до її збільшення. В групі промислових товарів обсяги продажу традиційних товарів - одягу, взуття, текстильних виробів посту¬паються перед швидко зростаючим збутом нових побутових супертоварів - побутової електронної апаратури, легкових автомобілів, засобів зв’язку, побутової хімії. У групі продовольчих товарів домінує попит на товари глибокої технологічної обробки, четвертої гами товарів, готових до споживання, кондитерські вироби, продукти тропічного, землеробства.
Добре розвинуті насичені ринки країн ОБСР, які в пошуках своїх ринкових ніш використовують програми маркетингових досліджень то¬варних ринків, їх сегментів. Для розробки стратегій маркетингу створено. відповідну інформаційну базу банків даних, мережу комп’ютерних центрів, рекламу. Широко використовується кредитування та страхуван¬ня експорту товарів, висока культура валютних операцій, своєчасних міжнародних розрахунків. Розвиток телефонно-телефаксних зв’язків по¬легшує роботу престижних світових товарних бірж. Система супер- і гіпермаркетів забезпечує комплексну послугу споживачам, діє система захисту споживачів, система контролю якості товарів та їх екологічної безпеки.