Україна у системі світогосподарських зв'язків

Маємо зазначити, що успішне проход¬ження Україною зазначених етапів не можли¬ве без чіткого та послідовного керівництва з боку держави, основні аспекти якого мають бути окреслені у державній політиці форму¬вання експортного потенціалу.

Основними напрямами цієї політики у сфері формування експортного потенціалу обробної промисловості України повинні стати:

збільшення у структурі експорту виробництва та збуту продукції з високим рівнем обробки при зменшенні питомої ваги сировини і напівфабрикатів;

підтримка національних товаровиробників у збільшенні збуту наукомісткої, високотехнологічної конкурентоспроможної високоліквідної продукції;

регулювання державою процесу формування товарної і регіональ¬ної структури експорту;

диверсифікація ринків збуту товарів та послуг;

зростання частки традиційних експортних товарів;

формування експортних потоків за рахунок митно-тарифного ре¬гулювання;

залучення інвестицій насамперед на оновлення і реанімацію ви¬робничого апарату та технологічні прориви і структурну перебудову;

селективний розвиток виробничо-експортного потенціалу;

закріплення в національному законодавстві необхідних світових стандартів;

вибірковий протекціонізм щодо стратегічно важливих галузей;

відповідність інтеграції домінант¬ним тенденціям розвитку регіонів.

3. Довгостроковий прогноз товарної структури експорту України до 2030 року.

З урахуванням зазначених етапів формування експортного потенціалу Ук¬раїни та побудованих моделей цього процесу автором розроблено довгостро¬ковий прогноз товарної структури екс¬порту України до 2030 року (таблиця 1). В основі прогнозу лежить аналіз та ви¬явлення закономірностей щодо потреб країн-партнерів України в українському експорті. Для побудови прогнозу були використані такі основні гіпотези:

1.Протягом 2006-2010 років будуть зберігатися достатньо неве¬ликі темпи зростання обсягів вітчизняного експорту за основними товарними групами. Зростання експорту стримуватиметься такими фак¬торами, як конкуренція з боку європейських країн, що загостриться, якщо Україна вступить до ЄС. Іншим стримуючим фактором буде вплив вступу України до СОТ, що, на наш погляд, призведе до збільшення на вітчизняному ринку кількості товарів іноземних вироб¬ників, що перешкоджатиме вітчизняним товаровиробникам конкуру¬вати на внутрішньому ринку і покращувати конкурентоспроможність власної продукції.

2.Найбільші темпи зростання обсягів експорту демонструвати¬муть харчова промисловість (за наявності достатньо розвинутої сировинної та виробничої бази) та машинобудування (особливо транспорт¬не та приладобудування, для яких основним чинником підвищення ча¬стки у вітчизняному експорті стане не тільки зростання обсягів, а й зростання світових цін на високотехнологічну продукцію).

3.Зниження світових цін та зростання конкуренції між основними світовими виробниками продукції металургії та хімії стримуватиме зростання вітчизняного експорту металу та хімічної продукції.

4.Спрямування пріоритетів державної політики на розвиток вітчизняного високотехнологічного виробництва сприятиме подальшому розвитку машинобудування, яке в період з 2010 по 2030 роки стрімко нарощуватиме власну частку у вітчизняному експорті.