Сутність і види міжнародної міграції робочої сили. Регулювання міжнародних міграційних процесів. Умови й особливості розвитку міжнародного бізнесу в У

Часто реальною метою інвестування в українські підприємства є їх усунення з ринку. Показовим є приклад української харчової компанії, що, як і всі українські виробники, була відносно погано забезпечена капіталом, однак за рахунок дешевої місцевої сировини, знання ринку, доброї репутації та налагодженої системи збуту характеризувалася значним потенціалом. Внаслідок великих інвестицій, зроблених у формі обладнання (як виявилося згодом, застарілого і використовуваного), іноземному інвестору вдалося отримати контроль над новоствореним спільним підприємством (при цьому переважання іноземної власності було зафіксоване не в останню чергу внаслідок завищення вартості інвестованого обладнання). При цьому саме обладнання виявилося «збірним» і непристосованим до поєднання в комплексі, отож для його налагодження довелося відволікати кошти з уже існуючого виробництва і брати кредит. У результаті фінансове становище підприємства відчутно погіршилося, а «іноземний інвестор» зі свого боку всіляко затягував розв’язання проблем. Залучені підприємством експерти Міжбанківської служби безпеки «Скіф» встановили, що цей інвестор одночасно був одним з власників іноземної компанії,

котра за цей час, користуючись кризою на українському підприємстві, встигла захопити значну частку ринку.У багатьох випадках гарантією надійності при виборі іноземного контрагента вважають високий показник обороту (продажів). Насправді значення цього показника суттєво перебільшується, оскільки у певних галузях (це характерно, наприклад, для торговельних компаній) навіть при значних оборотах величина власних активів може залишатися відносно малою (так, у мережі Wal-Mart Stores, річний прибуток становить лише 3,26% від обороту ). Тому реальна фінансова стійкість багатьох торговельних компаній може бути поставлена під сумнів. Приклад - банкрутство всеамериканської торговельної мережі W.T.Grant, (яка виявилася неплатоспроможною при тому, що показники обороту під впливом постійних розпродажів були достатньо високими, а також недавні повідомлення про імовірне банкрутство мережі K-mart, котра у 2000 р. за оборотом (37 млрд. дол.) займала 100-те місце у світі і 36-те у США, при показниках зайнятості 52 тис. працівників. Особливо характерним високе співвідношення обороту до власних активів є для базованих на мережі Інтернет торговельних мереж, яких як, наприклад, мережа віртуальних магазинів «Amazon», котра за показниками річного обороту (2,76 млрд. дол.) займала у 2000 р. 544-те місце у світі і практично у цей же час стала предметом дискусій щодо можливості її порятунку від реальної загрози банкрутства.

Таким чином, проведений аналіз дозволяє зробити висновок щодо необхідності, з одного боку, кваліфікованого урядового регулювання діяльності іноземних ТНК із урахуванням державних інтересів України та її стратегічних пріоритетів з метою зміни структури прямих іноземних інвестицій в бік більш перспективних для національної економіки галузей, а також унеможливлення латентного трансферту коштів з національної економіки, а з іншого боку, - не менш важливим виявляється і підвищення професійного рівня управлінського персоналу українських компаній, задіяних у зовнішньоекономічних відносинах, для уникнення можливих помилок і прорахунків у цій сфері.

Слід відзначити значну економічну потужність транснаціональних корпорацій (ТНК): на 70 тис. ТНК із підконтроль¬ними їм 690 тис. закордонними філіалами припадає 19 трлн. доларів США світових продажів. Завдяки ТНК обсяг накопичених прямих іноземних інвестицій (ПІ) у 2004 р. сягнув 9 трлн. доларів США. До того ж ТНК стали потужним рушієм комерціалізації науки, обміну високими технологіями, розвитку високотехнологічного виробництва, їхня частка в глобальних витратах на науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) становить 46 %, 70 % комерційних витрат припадає на дослідження та розробки (450 млрд. доларів США). Нині 500 найпотужніших ТНК реалізують 80 % виготовленої у світі продукції електроніки і хімії, 95 % - фармацевтики, 76 % - маши¬нобудування. Майже 70 % усіх закордонних інвестицій контролюють 85 ТНК. Регіонами (країнами) походження близько 90% найбільших у світі ТНК є США, країни Європейського Союзу (ЄС) та Японія '. На¬прикінці XX ст. половина світового ВВП вироблялася транснаціо¬нальними компаніями. Найбільші з ТНК {General Motors, Ford, IBM, Royal Dutch Shell, Exxon/Mobil, General Electric, British Petroleum) розпоряджаються коштами, сума яких перевищує розмір національ¬ного доходу багатьох держав, а міжнародний характер операцій ста¬вить їх практично поза контролем національних органів влади.

За цих умов головним завданням держави стає реалізація по¬літичних і соціально-екологічних програм. Для їх фінансового забез¬печення вона повинна контролювати процес розвитку й транснаціоналізації корпоративного сектора вітчизняної економіки та спря¬мовувати його у позитивне русло, у тому числі шляхом укладання міжнародних угод і рекламування вітчизняних брендів на світовому ринку.. .

На сучасному етапі транснаціоналізація вітчизняних підприємств відбувається переважно за рахунок імпорту факторів виробництва Про це свідчить порівняно низький рейтинг України за індексом Outward FD1'„Performance. Index 2002 - 2004 порівняно з індексом Inward FDI Performance Index 2002 - 2004, що розраховуються за World investment report (ЮНКТАД). Перший індекс визначає транснаціональну актив¬ність підприємницьких структур щодо експорту ПІІ, другий характеризує ступінь притоку ПІІ. За цими індексами Україна серед 140 країн світу посіла 100 та 71 місце відповідно (Росія - 24 та 88 місце) 2. Саме тому в Україні слід створювати якомога більше верти¬кально і горизонтально інтегрованих корпорацій та промислово-фі¬нансових груп (ПФГ), які здатні стати базисом для формування корпо¬ративно-коопераційного каркасу національної економіки й активними експортерами.