Держава в системі макроекономічного регулювання
Не всі положення монетариської теорії мають достатнє обгрунтування. По деяких із них кейнсіанці наводять серйозні контраргументи. Насамперед це стосується монетариського положення про стабільність швидкості обер¬тання грошей. Прихильники кейнсіанської теорії вважа¬ють це положення непереконливим. Вони стверджують, що швидкість обертання грошей є мінливим і непередбачуваним елементом. Це пояснюється тим, що гроші використовуються не тільки для обслуговування поточних угод, а й для володіння ними як активами.
Гроші, які обслуговують угоди, - це працюючі гроші; вони мають відповідну швидкість обертання. Стосовно грошей як активів, то це непрацюючі гроші, швидкість обертання яких дорівнює нулю. Співвідношення між цими двома складовими грошової маси, яке неможливо перед¬бачити, впливає на швидкість обертання грошей і робить можливість її передбачення дуже проблематичною.
Конструктивній критиці з боку кейнсіанців піддається і монетариське положення про те, що швидкість обертан¬ня грошей не змінюється у відповідь на зміну грошової маси, і тому між грошовою масою і номінальним ВВП існує прямо пропорційна і передбачувана залежність.
Теорія економіки пропозиції виникла у зв'язку з нездат¬ністю кейнсіанської теорії запропонувати ефективні заходи проти стагфляції, одночасного падіння виробницт¬ва та зростання цін. Суть теорії економіки пропозиції полягає в перенесенні акцентів з управління попитом на стимулювання сукупної пропозиції, зростання виробницт¬ва і зайнятості. Назва «економіка пропозиції» є похідною від головної ідеї прихильників цієї теорії - стимулювати пропозицію капіталів і робочої сили. Вона містить в собі обгрунтування рекомендацій економічній політиці і в першу чергу податковій.
Як уже зазначалося, згідно з кейнсіанською теорією податки впливають лише на сукупний попит. Прихильни¬ки теорії економіки пропозиції вважають, що податковий механізм може впливати й на сукупну пропозицію. На їхню думку, збільшення податків викликає інфляцію витрат через зростання середніх витрат на виробництво продукції. Крім того, при збільшенні податків на доходи домогосподарств зменшуються стимули до праці, а зрос¬тання податків на прибуток зменшує привабливість інвестиційних проектів, що скорочує сукупну пропозицію.
Пов'язуючи стагфляцію з надмірним рівнем оподатку¬вання, прихильники теорії економіки пропозиції виступа¬ють за зниження податкового тиску на економіку. Вони пропонують відмовитися від системи прогресивного опо¬даткування, знизити податкові ставки на підприємництво, на заробітну плату і дивіденди. На їхню думку, зниження податків збільшить безподатковий доход і заощадження, знизить рівень відсоткової ставки, внаслідок чого зростуть нагромадження та інвестиції. Крім того, для найманих робітників зниження податків на заробітну плату підви¬щить стимули до праці, що викличе збільшення про¬позиції робочої сили на ринку праці.
Оскільки зниження податків веде до скорочення бюд¬жетних доходів, пропонуються різні способи вирішення проблеми бюджетного дефіциту. Для цього передбачається зменшити соціальні програми, скоротити апарат держав¬ного управління, відмовитися від малоефективних дер¬жавних витрат (наприклад, субсидій промисловим підпри¬ємствам, витрат на розвиток інфраструктури тощо). Згідно з теорією економіки пропозиції зниження податків викличе зростання реального ВВП як податкової бази, що поряд зі зниженням державних витрат забезпечить збалан¬сування державного бюджету.
Теорія раціональних очікувань стала досить поширеною в середині 70-х років в умовах виникнення стагфляції, коли в економіці деяких країн спостерігалися одночасно інфляція і безробіття. Її прихильники виступили проти теорії адаптивних очікувань, згідно з якою очікування майбутньої інфляції формуються економічними суб'єк¬тами на основі попередньої та поточної інфляцій.
За цих умов реакція економічних суб'єктів на майбут¬ню інфляцію відбувається повільно, тобто з певним запізненням в часі. Вказане положення знаходиться в кон¬тексті кейнсіанської теорії і обумовлює відповідний меха¬нізм пристосування заробітної плати до зміни цін.Згідно з теорією адаптивних очікувань падіння сукуп¬ного попиту відносно потенційного рівня знизить ціни, але заробітна плата тимчасово не зменшиться, оскільки вона враховує адаптивно очікувану інфляцію, яка вища від фактичної. Завдяки цьому в короткостроковому періоді сукупна пропозиція під впливом зменшення сукупного попиту і зниження цін зменшиться стосовно потенційного рівня. Лише з часом, коли заробітна плата зменшиться пропорційно зниженню цін і викличе адекватне зменшен¬ня середніх витрат, сукупна пропозиція знову збільшиться до потенційного рівня. Отже, теорія адаптивних очікувань знаходиться в контексті кейнсіанської теорії і виходить із необхідності розрізняти сукупну пропозицію в коротко¬строковому та довгостроковому періодах.
Теорія раціональних очікувань спирається на іншу логіку, яка асоціюється з положеннями класичної теорії. Її прихильники виходять з того, що економічні суб'єкти спроможні діяти раціонально. Аналізуючи економічну інформацію, вони здатні визначити майбутні зміни. Іншими словами, економічні суб'єкти настільки раціональні, що можуть у своїх прогнозах враховувати не лише минулий досвід, а й майбутні зміни в економічній кон'юнк¬турі, в тому числі і зміни в економічній політиці держави. Володіючи здатністю передбачати майбутні зміни в економіці, вони спроможні приймати такі рішення, які найбільшою мірою відповідають їхнім інтересам.