Дискреційна та автоматична фіскальна політика

Національна оборона та безпека держави 333035913,6

Фінансування соціально-культурних заходів та соціального захисту населення 470133519,2

Фінансування народного господарства 3262574,413,3

Державні цільові фонди369823515,0

Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека69927,60,3

Фінансування надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха787900,4

Обслуговування державного боргу288522011,8

Поповнення державних запасів і резервів 1264550,5

Інші видатки424920617,4

Дефіцит У % до ВВП У % до видатків-3380723 3,3 13,8

Головною метою фіскальної політики є стабілізація економіки. Цій меті підпорядковується і державний бюджет. Регулюючи структуру і співвідношення між окремими частинами державного бюджету, фіскальна політика впливає одночасно на економічний розвиток і стан державного бюджету. Отже, фіскальна політика виконує дві взаємопов'язані функції: стабілізаційну і бюджетну.

У залежності від фази економічного циклу фіскальна політика викликає неоднакові бюджетні наслідки. Так, під час падіння виробництва доцільною (ефективною) слід вважати стимулюючу політику, яка має збільшувати державні закупки і знижувати чисті податки, або застосовувати перелічені заходи одночасно. Неминучим наслідком такої політики є виникнення бюджетного дефіциту або його збільшення.

Припустимо, що навпаки, в економіці спостерігається інфляційне зростання, викликане надмірним попитом. За цих умов ефективною (доцільною) слід вважати стримуючу політику, яка повинна зменшувати державні закупки і підвищувати чисті податки, або застосовувати зазначені заходи одночасно. Неминучим результатом такої політики буде скорочення бюджетного дефіциту або виникнення бюджету з надлишком.

Відзначимо, що стан державного бюджету залежить не тільки від дискреційних заходів фіскальної політики, але й від циклічних коливань. Так, під час спаду виробництва стан державного бюджету погіршується, тобто виникає або збільшується бюджетний дефіцит. Під час піднесення економіки виникають протилежні наслідки.

З метою розмежування впливу на стан державного бюджету дискреційних фіскальних заходів і циклічних коливань слід розрізняти фактичне і потенційне бюджетне сальдо. В загальному контексті формулу бюджетного сальдо можна записати таким чином:

БС=ЧП-ДЗ.

Відмінність між фактичним і потенційним бюджетним сальдо полягає в тому, що вони обумовлюються різною величиною ВВП як доходу, від якого залежить величина чистих податків.

Фактичне бюджетне сальдо (БСф) - це величина, яка забезпечується в умовах фактичного рівня зайнятості, тобто фактичного ВВП:БСф=(ВВПф*СКП)-ДЗ, де СКП - середній коефіцієнт чистих податків, який відбиває їхнє відношення до ВВП, (ВВПф*СКП) - чисті податки.

Потенційне бюджетне сальдо (БСп) - це величина, яка забезпечується в умовах повної зайнятості. Вона показує, яка могла бути різниця між доходами і витратами державного бюджету за умов, коли б економіка виробляла потенційний ВВП: БСп=(ВВПп*СКП)-ДЗ.