Фіскальна політика держави
зицію, слід збільшити виробничий потенціал, що передбачає
структурну перебудову економіки. Останнє потребує значного
часу. Для того ж, щоб змінити попит, достатньо здійснити гро-
шову емісію або змінити ставки податку. При добрій орган-
ізації для проведення таких заходів не треба багато часу.
Традиційно засоби економічної політики поділяються на
економічні і адміністративні. Критерієм такого поділу є без-
посередність впливу засобу на мету. При застосуванні еко-
номічних засобів у суб'єктів економіки залишається певна сво-
бода вибору, при адміністративних вона виявляється обмеженою.
За всіх відмінностей економічних та адміністративних засобів
між ними є дещо спільне: жоден економічний засіб не може
здійснитися без адміністративних зусиль - певних законодавчих
актів та дій органів виконавчої влади.
Наведемо деякі з економічних засобів, розподіливши їх за
напрямами економічної політики.
Бюджетно-податкова політика здійснюється через податкові
ставки та пільги, розподіл податкових надходжень за рівнями
бюджетної системи(місцевим, середнім та центральним), певну
структуру витрат, балансуавння бюджетів тощо.
Заходами грошової політики є норми банківських резервів
та міжбанківських кредитів, норми процента за облігаціями та
терміни їх випуску, регулювання грошової бази. Завдяки цим
заходам досягається збільшення(або зменшення) сукупного по-
питу, стимулювання (або стримування) виробництва через вплив