Виробництво і розподіл суспільних благ

При споживанні суспільних благ присутність таких «зайців» створює труднощі або неможливість ефективного забезпечення товарами за допомогою конкурентного ринку. Імовірно, якби із програмою було зв'язано менше людей і сама програма була б щодо недорогий, всі родини погодилися б добровільно оплатити свою частку видатків. Однак коли програма охоплює багато родин, добровільні особисті угоди звичайно нереальні й ефективне виробництво суспільного блага повинне субсидіюватися або забезпечуватися державою.

Висновок

Істотність системи благ у тім, що людина чи суспільство в цілому має набір потреб, кожна з який вимагає свого задоволення. Ця, здавалося б проста теза, здобуває серйозне забарвлення якщо проаналізувати сучасний час і історію. Те чого ми досягли в будь-якій області, нехай ціною світових війн, світових криз у кінцевому рахунку є наслідком із простого бажання чи почуття недостачі, чи зрушеннями внутрішнього хімізму. Паралельно лежить закон зростаючих потреб. В основі даного закону лежать потреби в благах конкретної людини, а вони характеризують потреби всього суспільства. І в той же час цей закон є рушійною силою економічного росту, у силу того, що людині потрібно завжди більше, ніж віна досягла.

Вартість будь-якого товару на ринку залежить від нашої потреби в цьому товарі. Тому, що пропозиція залежить від попиту благ, а попит на блага - це одна з граней потреб населення.

Існують безліч методів і факторів формування благ. Діловим людям, які починають діяльність, спрямовану на роботу із суспільством, необхідно докладно вивчити об'єктивні фактори формування благ цього суспільства, інакше вони можуть стати жертвами своїх же недоліків.

Людина відрізняється від тварини тим, що вона обдумано робить, а не збирає. У процесі соціалізації людини суспільством у неї закладаються способи виробництва, і формуються її вищі блага.

Потреби суспільства в благах генетично й історично – першопричина людської діяльності, але разом з тим вони є і результатом цієї діяльності.

Діяльність це спосіб існування суспільства. Так само як і рух -це спосіб існування матерії наприклад. Кожний з нас підкоряється закону потреб в тих чи інших благах сам і не розуміючи цього, тому, що наші потреби будують сьогодення і майбутнє. Такі потреби створили й історію. Це звучить занадто різко, але це істина. Щоб зрозуміти це досить задуматися про причини своїх дій, я вже не говорю про первинні потреби, я маю через вищі потреби, тому що багатий підприємець виявляється може жити і на мільйонну частку своїх доходів. Але ж ні, він заробляє все більші суми грошей. Це та ж діяльність, першопричиною якої є потреби, що у даному випадку вступають на ще більш високий рівень – азарт, гонка, як у спорті.Товари, виробництво яких навряд чи ефективно на приватних ринках, є або неконкурентними, або що не виключаються. Суспільні блага вбирають у себе обоє ці якості. Товар неконкурентний, якщо при будь-якому заданому рівні його обсягу граничні витрати на його виробництво для додаткового споживача дорівнюють нулю. Товар не виключаємо, якщо дуже дорого або абсолютно неможливо виключити окремих людей з його споживання. Виробництво суспільного блага ефективно, коли вертикальна сума індивідуальних попитів на нього дорівнює граничним витратам його виробництва.

Створюється враження, що абсолютно усе залежить від наших потреб. Це так. Людина еволюціонувала і стала «хазяїном світу» завдяки своїм потребам.

Література:

1. Маркс К. Капітал. – Т. 1. – К.: Держполітвидав., 1954.

2. Маршалл А. Принципы экономической науки. Т.1. – М.: Прогресс, Универс, 1993.

3. Бем-Баверк Е. Основы теории ценности хозяйственных благ. – М.- Спб, 1903, с. 192.

4. Сміт А. Дослідження про природу і причини багатства народів. – М.: Соцекгиз., 1935.