Виробництво і розподіл суспільних благ

• Державне регулювання зовнішніх ефектів. Ринок охоплює не всі соціально-економічні відносини суб'єктів макроекономічної системи. Діяльність виробників і споживачів призводить до виникнення зовнішніх ефектів, які безпосередньо можуть не мати грошової міри. Наприклад, ринок не в змозі врегулювати відносини в тому випадку, коли промислове підприємництво забруднює довкілля. • Державне регулювання споживання суспільних благ. До суспільних благ належать національна оборона, охорона правопорядку, державне управління, єдина енергетична система, комунікаційні мережі і т.д. Розподіл суспільних благ є однією з регуляторних функцій держави в системі вільної конкуренції.

5. ЕФЕКТИВНІСТЬ І СУСПІЛЬНІ БЛАГА

Як ми вже показали, ефективний обсяг виробництва товару індивідуального споживання визначається порівнянням граничного прибутку від виробництва додаткового товару із граничними витратами виробництва цього товару. Ефективність досягається тоді, коли граничний прибуток і граничні витрати рівні. Той же принцип застосуємо й до суспільних товарів, але метод аналізу при цьому іншій. У товарів індивідуального споживання гранична вигода виміряється вигодою, одержуваної споживачем. Розглядаючи суспільні товари, ми повинні відповістити на запитання, як оцінює кожна людина додаткову одиницю продукції. Гранична вигода виходить додаванням цих оцінок, зроблених всіма людьми, що користуються цим товаром. Ефективний обсяг виробництва суспільного товару досягається в тому випадку, якщо сума цих граничних вигід дорівнює граничним витратам виробництва.

Рис. 17.8 показує ефективний обсяг виробництва суспільного товару. D, являє собою попит на суспільний товар одного споживача, D2 – другого споживача. Кожна крива попиту показує нам граничну вигоду, одержувану споживачем для кожного обсягу випуску продукції. Наприклад, коли є 2 одиниці суспільного товару, перший споживач готовий платити 1,50 дол. за товар і 1,50 дол. становлять граничну вигоду.

Мал. 7. Ефективний обсяг виробництва суспільного товару

Аналогічним образом у другого споживача гранична вигода дорівнює 4,00 дол.

Щоб підрахувати суму граничних вигід обох споживачів, ми повинні скласти обидві криві попиту по вертикалі.Наприклад, у тому випадку, коли обсяг випуску продукції становить 2 одиниці, ми додаємо граничну вигоду 1,50 дол. до граничної вигоди 4,00 дол., щоб одержати граничну суспільну вигоду 5,50 дол. Коли такий розрахунок проводиться для кожного обсягу виробництва суспільного товару, ми одержуємо сукупну криву попиту на суспільний товар D.

Ефективним обсягом випуску продукції є такий, при якому гранична суспільна вигода дорівнює граничним витратам. Це відбувається на перетинанні кривих попиту й граничних витрат. У нашім прикладі граничні витрати рівні 5,50 дол. і 2 одиниці являють собою ефективний обсяг виробництва.

Щоб побачити, чому 2 одиниці є ефективним обсягом виробництва, розглянемо, що відбудеться, якщо провадиться тільки 1 одиниця продукції: граничні витрати залишаються 5,50 дол., але гранична вигода наближається до 7,00 дол. Тому що гранична вигода більше граничних витрат, ми бачимо, що зроблено занадто мало блага. Аналогічним образом припустимо, що було зроблено 3 одиниці продукції. Тепер гранична вигода близько 4,00 дол. менше граничних витрат 5,50 дол., і провадиться занадто велика кількість блага.

Тільки тоді, коли гранична суспільна вигода дорівнює граничним витратам, суспільне благо провадиться ефективно.

6. СУСПІЛЬНІ БЛАГА Й ТРУДНОЩІ НА РИНКУ

Припустимо, що ви - підприємець, що подумує про програму знищення комарів в окрузі. Ви знаєте, що програма більше коштовна для жителів, чим 50 000 дол. витрат на неї. Чи зможете ви дістати прибуток, здійснюючи програму приватно? Ви могли б завершити програму з нульовим прибутком, якби призначили плату в 5 дол. з кожної з 10 000 родин, що проживають в окрузі. Але ви не можете змусити їх платити, не говорячи вже про те, щоб установити таку систему, при якій з тих родин, яким порятунок від комарів дорожче, ніж іншим, ви стягували б більшу плату.

Проблема укладається в тім, що зменшення кількості комарів - не виключається благо, що його неможливо забезпечити, не приносячись користі всім. У підсумку в родин немає стимулу платити за програму стільки, скільки вона дійсно коштує ім. Люди діють як пасажири - «зайці», розуміючи цінність програми і її користь для себе, але не платячи за неї.