Теорія попиту на гроші і підтвердження їх українською дійсністю

3)В умовах інтенсивного розвитку інфляційних процесів істотно послаблюється не лише функція нагромадження грошей, а й еластичність їх попиту до змін ставки банківського відсотка, а також відсотка на вклади населення в ощадний банк . За цих умов збереження грошей для використання з транзакційною метою та їх відповідний тиск на попит товарів також зростає.

Власник грошей, вирішуючи питання про формування портфеля, намагається забезпечити собі максимальну вигоду через альтернативний вибір між різними формами багатства, до числа яких належить і грошовий компонент (МD). Згідно портфельних теорій, потреба в грошах визначається відносною привабливістю різних видів активів. Вона залежить від ступеня ризику і рівня доходу, пов”язаних з кожним з цих видів накопичення, а також від загальної суми активів. Наприклад, функцію попиту на гроші можна представити так:

(M/P)d = f(rb, rc, P, h, Y),де (M/P)d – сума реальних залишків; rb – очікувана норма доходу (відсотка) від облігацій; rc – очікувана норма доходу (дивіденду) від акцій; Р – очікувана динаміка цін; h – очікувані результати інвестицій у “людський капітал” (витрати на освіту, кваліфікацію тощо); У – фізична величина кінцевого продукту або ревальний доход.

Необхідно зважати і на динамізм економічного життя – приватизацію днржавних підприємств, їх корпоратизацію, приватизацію землі та інші процеси, що розвиваються протягом останнього часу в Україні. Їх поглиблення сприяє повнішій реалізації загальновизначених для ринкової економіки принципів грошових відносин, в тому числі й формуванню гошового попиту.

Формування грошового попиту в Україні.

Маємо такі дані за 1990-1996 рр. (кількісні показники подано у пострадянських карбованцях через брак даних у гривнях):

Табл.1.

Проаналізуємо формування попиту на гроші в Україні (1990-1996р) за допомогою багатофакторної регресійної моделі. Функція попиту на гроші має вигляд:

Мt/Рt = 0 Rt Yt (M-1/P-1) e,

де Мt -- бажаний або довгостроковий попит на гроші, Rt – процентна ставка рефінансування, встановлена НБУ, Уt – номінальний ВНП, Рt – рівень цін.

Для статистичної оцінки даної моделі перейдемо до логарифмічної моделі:

ln(Мt/Рt) = ln 0+1lnYt+ 2ln (M-1/P-1) +3lnRt +t.

За даними табл.1 отримали такі результати:

ln(Мt/Рt) = - 3,6654 +1,3lnYt + 0,5383ln (M-1/P-1) – 0,1972lnRt +t.

Значення коефіцієнта детермінації R2 = 0.665, тому однозначного висновку про адекватність моделі дійсності робити не можна. Скристаємось критерієм Фішера. Табличне значення Fкр = 9,28 (при рівні значимості  = 5%), розраховане значення F = 27,64, тобто можна стверджувати, що коефіцієнти і (і = 1,3) статистично значимі. Отримані дані свідчать про пряму залежність попиту на гроші від доходу та про обернену залежність від ставки відсотка, що підтведжує кейнсіанську теорію доходу та відсотка.

Впровадження у вересні 1996 р нової національної валюти – гривні створило умови для посилення в механізмі стабілізаційної монетарної політики тих її складових, що забезпечують стимулюючий вплив грошей на розвиток економіки.

Табл.2. Грошова маса, інфляція та рівень монетизації ВВП в Україні.

Як випливає з наведених даних, уже в ІУ кварталі 1996 року на грошовому ринку відбулися якісні зміни. Протягом перших трьох кварталів 1996р. зростання грошової маси за агрегатом М3 в середньому становило 104,0% за квартал, а зростання цін на споживчому ринку – 110,5%, тобто інфляція у 2,5 раза випереджала зростання грошової маси. В ІУ кварталі 1996 року співвідношення динаміки цих процесів уперше за 1992 –1996 рр. істотно змінилося : грошова маса зросла на 21,0%, а рівень цін – лише на 3,6%, або майже у 6 разів менше. Така зміна динаміки грошової маси та інфляції свідчить про те, що переважна частина додатково випущених грошей одразу після грошової реформи стала спрямовуватися на не на збільшення попиту на товарних ринках, а на формування заощаджень, на зростання попиту на фінансових ринках.