Фірма в умовах монополії
5.
На конкурентному ринку Р = МС, а монопольна вла¬да передбачає, що Р > МС . Монопольна влада зумовлює підвищення цін і зменшення обсягів виробництва.
Монополія, скорочуючи обсяги виробництва продукції порівняно з тими, які були б досягнуті в умовах досконалої конкуренції, робить споживачів біднішими.
Соціальна ціна монополії — це міра втрат суспільством чистої корисності, що відбувається внаслідок зменшення доступності товару для споживачів в умовах, коли монополія максимізує прибуток.
Графік може бути використаний для виміру соціальної ціни монополії: оскільки (РM> МС), надлишки спожи¬вачів і виробників змінюються. Сукупна втрата надлишку споживача відповідає сумі площ чотирикутника А і трикутника В (А+В). Виробник отримує прибуток, що відповідає площі чотирикутника А, але втрачає частину надли¬шку, що відповідає трикутнику С. Загальний прибуток вироб¬ника: (А-С). З допомогою цих розрахунків отримуємо чисті збитки від монопольної влади, які дорівнюють (В+С), тобто сягають суми площі трикутників В і С.
(B+C) – це чисті збитки від монопольної влади, які визначаються як різниця між потенційно можливими обсягом виробництва в галузі без монополії і реальним обсягом випуску монополіста.
В економічні теорії вони також мають назву : мертвий вантаж монополії (мертві витрати).
Трикутники B і C називають харбергеровськими трикутниками, оскільки вони пов’язані з іменем А. Харбергера – першого з економістів, який намагався визначити їх розміри, виходячи з позицій витрат усього суспільства.
Останнім часом проблема чистої монополії з точки зору оцінки її наслідків не є такою гострою, як вона виглядала раніше. На думку деяких економістів, монопольна влада, починаючи з 60-х років, зменшилась (Д. Хайман та інші).
Крім того, слід зауважити, що навіть чиста монополія повинна рахуватися з потенційною конкуренцією.
Фактично всі монополії можуть вважатися відкритими в довгостроковому періоді, тому що конкуренція виникнути в зв’язку з появою різного роду товарів-субститутів, нововведеннями, зміною технології та іншими ринковими умовами
6.
Попит має більшу еластичність у довгостроковому періоді ніж у короткостроковому. Тому ціна, яка забезпечує максимізацію прибутку на довгостроковому інтервалі, може бути нижчою, ніж та, що максимізує прибуток на короткостроково¬му інтервалі.
Це є передумовою стратегії, яка отримала назву “лімітуюче ціноутворення”.
Лімітуюче ціноутворення - це таке ціноутворення, при якому фірма (відкрита монополія) встановлює ціну меншу за ту, яка б давала можливість отримувати короткострокову максимізацію прибутку.
Мета лімітуючого ціноутворення - зменшити ймовірність появи можливих конкурентів на ринку.
Лімітуюче ціноутворення найбільш привабливе для тієї монопольної фірми, яка має переваги за рівнем витрат, тобто її витрати надто низькі порівняно з іншими фірмами.
Цінова дискримінація - це форма ціноутворення, при якому монополія встановлює різні ціни на однаковий товар для різних покупців залежно ви умов продажу, причому різниця в цінах не обумов¬люється різницею у витратах.