Рідкі лікарські форми в гомеопатії
По мікробіологічній чистоті розчини і розведення повинні відповідати вимогам діючої Д.Ф.
Мікстури (Mixtural) в гомеопатичній практиці використовують дуже рідко, іноді їх застосовують в дитячій практиці.
Краплі (Guttal) – лікарська форма, яка найчастіше використовується для лікування, вони дозуються піпеткою або пробкою-краплеміром (пробкою - дозатором). Якщо в рецепті не вказана кількість препарату, то відпускають 10,0г.
Розведення рідких речовин (есенцій, настоїв, розчинів) проводять в приміщенні захищеному від безпосередньої дії сонячного світла. При виготовлені розведень необхідно точно дотримуватись кількох технологічних правил:
1.для кожного розведення використовують окремий посуд, який повинен мати об’єм на ½ - 1/3 більший за об’єм препарату, що розводиться;
2.назву препарату і розведення вказують як на пробці так і на призначеному посуді;
3.в процесі виготовлення кожного розведення енергетично збовтують 10 раз зверху вниз (паралельно земній осі).
Правила, що стосуються концентрації спирту для приготування розведень:
-якщо базисний препарат і первинне десятинне розведення препарату D1 приготовлені на 90% спирті, то розведення D2 і D3 готують на 90% спирті; D4- на 60% спирті, а D5, D6 і далі готуються на 45% спирті;
-якщо препарат і розведення D1 приготуванні на 60% спирті, то розведення D2 і D3 готують також на 60% спирті, а починаючи з D4 і більш високі розведення готують на 45% спирті;
-якщо есенція, настойка, розчин приготовлені на 45% спирті, то всі розведення також готують на 45%спирті
Для сотенної шкали: посуд з назвою препарату і зазначенням розведень від С1 до С30 ставлять на стіл в ряд і в кожний починаючи з С2, поміщають по 99 частин етилового спирту відповідної концентрації. З есенції, настойки або розчину приготовляють перш сотенне розведення .Потім одну частину готового розведення С1 поміщають у флакон з зазначенням С2, закупорюють і змішують шляхом десятикратного сильного збовтування зверху вниз. Одну частину одержаного другого сотенного розведення (С2) поміщають в посуд зазначений С3 і знову збовтують. Таким де чином продовжують розведення препарату, помішуючи кожного разу одну частину попереднього розведення препарату в наступний посуд, який ретельно збовтувати 10 раз.
Необхідно відмітити, що розчини в гомеопатії не завжди бувають істинними – під назвою “ділюції” розуміють і суспензії нерозчинних речовин.
Так, рідкі розведення можна готувати з тритурацій (порошкових розтирань) двома способами. Першим способом готують рідкі розведення нерозчинних металів і солей, після третього сотинного розведення.
По другому способу для одержання шостого десятинного розведення (D6) одну частину тритурації четвертого десятинного розведення (D4) розчиняють в 9 частинах води при збовтуванні. Потім одну частину одержаного розведення збовтують з 9 частинами 30% спирту.
Контроль якості рідких лікарських препаратів для внутрішнього застосування проводять за загальними показниками: зовнішній вигляд (прозорість, колір), запах, густина, концентрація спирту, якісний і кількісний склад діючих лікарських речовин.
До рідких лікарських форм для зовнішнього застосування відносяться: спиртові розчини (спирти), олії, лініменти (оподельдоки). В цих лікарських формах принцип малих доз не використовується.
Спирти (Spiritus seu solutionis spirituosae) готують змішуванням відповідної кількості спиртових настоїв з 60% етиловим спиртом.