Рідкі лікарські форми в гомеопатії

Розвиток хімії в ХХ ст. привів до лавиноподібного збільшення арсеналу синтетичних лікарських засобів, що за своїм походженням відносяться до ряду ксенобіотиків, які являються для організму чужорідними речовинами.

Таким чином, синтетичні препарати витіснили комплексні ліки природного походження. Але вже в 70-ті роки ХХ ст. яскраво проявився фармакотерапевтичний кризи, що виник на фоні термінологічного хаосу ліків і їх нераціональне застосування. Признаки кризи су полягають в повільному рості бажаної лікувальної ефективності ліків і замітному збільшенні їх побічних явищ.

Вказані проблеми знаходяться в центрі уваги сучасної медицини, токсикології, біології, фармакології.

В такій ситуації необхідно прагнути до розширення терапевтичних можливостей.

Лікарі дезорієнтовані багато численними новими лікарськими засобами з арсеналу хіміо-антибіотико-гормонаприпаратів, шукають допомоги в терапевтичній системі, що не приносить шкоди хворій людині. Такою терапевтичною системою являється гомеопатія.

Гомеопатія як вид комплементарної медицини на даний час переживає бум популярності.

Слово гомеопатія походить від грецьки слів homios – подібний і pathos – страждання. Так назвав свою систему Самуїл Ганеман.

Гомеопатія – це форма лікувальної медицини, яка стимулює і нормалізує захисні сили організму, її ціллю є дія на внутрішні процеси саморегуляції організму з допомогою ліків, підібраних строго індивідуально з врахуванням реакцій конкретного хворого.

Організм людини – це цілісна інформаційно-енергетична система, а гомеопатичні засоби діють по фізичних законах і законах квантової фізики як регулятори цієї системи.

Гомеопатичні лікувальні засоби мають фармакодинаміку, можуть викликати лікарське загострення, але не мають фармакокінетики – не викликають побічної дії і лікарської хвороби.

Гомеопатія – один з найбільш безпечних методів, що сприяють лікуванню не хвороби, а хворого.

До переваг гомеопатичного лікування можна віднести наступне:

-відсутність побічних ефектів;

-більшість лікарських препаратів, що застосовуються в гомеопатії являються продуктами природного походження;

-строго індивідуальний підбір гомеопатичних ліків, а також можливість поєднання лікування гомеопатичними і іншими нетрадиційними методами лікування.

Для гомеопатичного лікування застосовують такі форми гомеопатичних препаратів: (порошки, таблетки, гранули)

-рідкі лікарські форми (мікстури, краплі).

-м’які лікарські форми (мазі).

Рідкі лікарські форми в гомеопатії застосовують як краплі, так і для зовнішнього застосування (обливання, примочки, змазування, масляні розчини, лініменти), причім дуже рідко у вигляді первинних есенцій, настоїв і розчинів.

Розчини і розведення гомеопатичні (Solutiones et dilutiones homoeopathscae) для внутрішнього застосування представляють собою рідку однорідну (гомогенну) систему лікарських речовин в відповідному розчиннику. При їх виготовленні санітарним вимогам в відповідності з Інструкцією по санітарно протиепідемічному режиму аптек (наказ МОЗ України №139 від 14.06.1999р.).