Профілактика та лікування холери
Для зняття пірогенних реакцій внутрішньовенно вводять супрастин, піпольфен, димедрол, 60-90 мг преднізолону чи його аналогу і заміняють розчин.
З антибіотиків при холері використовують левоміцетин про¬тягом 5 днів, можна застосовувати еритроміцин, фурагін, ципрофлоксацин.У перші дні необхідна щадна дієта, після припинення блю¬вання і проносу хворих переводять на дієту № 15. Необхідно забезпечити добрий догляд, зокрема зігрівання (грілки, тепла па¬лата), бо хворі скаржаться на мерзлякуватість.
Перехворілих виписують після отримання від'ємних резуль¬татів бактеріологічного дослідження, що проводиться через 24-36 год. після закінчення антибіотикотерапії. Випорожнення до¬сліджують тричі (три дні поспіль), а в декретованих осіб - також порції В і С жовчі одноразово.
Диспансеризація. Особи, які перехворіли на холеру або були вібріононосіями і виписані зі стаціонару, підлягають диспансеризації згідно з інструкцією Міністерства охорони здоров'я. Нагляду підля¬гають також усі особи з осередку холери, які перенесли будь-які гострі кишкові розлади невстановленої етіології, і носії НАГ-вібріонів. Облік ведеться санепідемстанцією і в КІЗах поліклінік. Після випи¬сування зі стаціонару цих осіб відразу допускають до роботи або навчання, незалежно від професії. На кожного складають карту І встановлюють спостереження на термін до 3 міс.
Диспансеризацію проводять у КІЗі. При його відсутності спо¬стереження здійснює дільничний лікар (терапевт, педіатр) під кон¬тролем завідуючого терапевтичним (педіатричним) відділенням.
Осіб, які перенесли холеру або вібріононосійство, знімають з диспансерного обліку, якщо протягом всього періоду спостере¬ження не знайдено холерних вібріонів у калі. Це робить комісія у складі головного лікаря поліклініки, інфекціоніста та епідеміолога.
Локалізація і ліквідація осередку холери здійснюються під керівництвом надзвичайної протиепідемічної комісії. У виявленні хворих при щоденних подвірних обходах беруть участь праців¬ники амбулаторій, поліклінік, лікарень, санітарний актив, студенти-медики. Для цього створюють бригади. До складу бригади входить 1 медичний працівник і 4-5 активістів або студентів. Кожна бригада опитує від 500 (сільська місцевість) до 1 000 жителів (у місті). Усі хворі з проносом, блюванням підлягають госпіталізації в холерне або діагностичне (провізорне) відділен¬ня. Вібріононосіїв шукають серед контактних осіб, яких обсте¬жують триразово бактеріологічно. Крім того, одноразовому бак¬теріологічному обстеженню підлягають особи, які ведуть невпорядкований спосіб життя, хворі психіатричних і наркологічних закладів, працівники водоканалу. Ізолюють осіб, котрі були в тісно¬му контакті з хворим або носієм. За ними здійснюють медичне спостереження протягом 5 днів і в 1-й день 3 рази беруть кал Для бактеріологічного дослідження.
Особи, які були в контакті з хворим на холеру або вібріононосієм, підлягають запобіжному лікуванню антибіотиками - тетрацикліном у добовій дозі 1 г. протягом 4 днів або доксицикліном по 0,1 г 1-2 рази на добу стільки ж днів, при нечутливості до них збудника - левоміцетином, еритроміцином чи ципрофлоксацином.
Хворих, вібріононосіїв і контактних осіб госпіталізують транс¬портом дезінфекційної станції або відділу санепідемстанції, а та¬кож бригадами "швидкої допомоги". Силами дезінфекційної служ¬би здійснюють профілактичну і заключну дезінфекцію в межах епідемічного осередку.
Медичний персонал повинен дотримуватись протиепідеміч¬ного режиму в холерному відділенні. Робота з хворими й підозрі¬лими на холеру проводиться у костюмі, що складається з піжами, медичного халата, шапочки чи косинки, шкарпеток, легкого взут¬тя. Перед проведенням туалету хворого медична сестра одягає гумові рукавички та маску. У кінці зміни вона знімає костюм у відведеній для цього кімнаті, ретельно миє руки теплою водою з милом і бере душ.
Із дезінфекційних речовин для знезараження виділень хво¬рого або вібріононосія використовують гіпохлорит кальцію (1:10) з експозицією 1-2 год. або заливають виділення на 60 хв окропом (1:5). Посуд для виділень знезаражують 1 % проясненим розчи¬ном хлорного вапна. Столовий посуд кип'ятять 15 хв. в 2 % розчині натрію гідрокарбонату або витримують у 0,5 % розчині хлораміну або 0,5 % проясненому розчині хлорного вапна. Білиз¬ну хворого кип'ятять у 2 % розчині мильного порошку або замочують у 0,5 % розчині хлораміну. Матраци, подушки, ковд¬ри, верхній одяг дезінфікують у пароповітряних або пароформалінових камерах при 60-90 °С з експозицією 20-45 хв. Місця загального користування дезінфікують так само, як і при кишко¬вих інфекціях: 1 % розчином хлораміну, 1 % проясненим розчи¬ном хлорного вапна.