Зворотний зв'язок

Скелет (кістяк) людини

шийними хребцями, закінчується отвором у шлунок на рівні 11-го грудного хребця. Розрізняють шийний, грудний (найдовший) і черевний найкоротший) відділи стравоходу. Знаходиться у задньому середостінні. Стінка стравоходу має адвентицію, м'язеву оболонку, слизову з підслизовим шаром. Черевний відділ стравоходу має серозну оболонку. М'язева оболонка зверху 2/3 представлена смугастими м'язами, а нижня 1/3 має гладеньку м'язеву тканину. Зовнішній шар м'язів має поздовжнє розташування м'язів, внутрішній - кільцеве. Кільцевий м'яз в місці переходу стравоходу в шлунок утворює сфінктер - кардіальний.

Слизова оболонка вкрита багатошаровим плоским епітелієм, має волокнисту сполучну тканину з тонким шаром м'язевих клітин. Залози невеликі за розмірами, але їх дуже багато у підслизовому шарі. Підслизовий шар представлений рихлою сполучною тканиною, завдяки чому слизова і м'язева оболонки зв'язані “м'яко”, рухливо. Слизова оболонка утворює глибокі поздовжні складки, які вирівнюються при проходженні грудки їжі.

Стравохід має 3 звуження: перехід глотки у стравохід, перетин з лівим бронхом (на рівні 4-5 грудних хребців) і при переході крізь діафрагму.Кровопостачання: шийний відділ - від нижніх щитоподібних артерій (від щитошийного стовбуру підключичної артерії); грудний - гілки грудної частини аорти; черевний - гілки лівої шлункової артерії (велика нутряна - гілка черевної аорти).

Іннервація: гілки блукаючого нерва і грудного відділу симпатичного стовбура, які у стінці стравоходу утворюють нервове сплетення.

Шлунок (ventriculus, gaster) - розширений відділ травного каналу, який виконує, перш за все, резервуарну функцію. Тут відбуваються початкові процеси розщеплення їжі під впливом соку шлунка та слини. Шлунок розташований у верхній частині черевної порожнини у лівому підребер'ї. Кардіальний сфінктер розташований на рівні тіл 10-11-го грудних хребців. Форма і розміри шлунка варіюють індивідуально і залежать від наповнення їжею. Частіше форму шлунка порівнюють з перевернутою ретортою, або грушею. Ємність шлунка коливається від 1 до кількох (4) літрів.

Місце, де починається шлунок, називається входом до шлунка. Поряд з ним, піднімаючись вище за нього до самої діафрагми, лежить верхня частина шлунка, що зветься його дном. Нижче від входу лежить найширша його частина - тіло шлунка. Тіло переходить через серединну лінію організму і, звужуючись, піднімається трохи догори, закінчуючись виходом з шлунка на рівні першого поперекового хребця. Вихід із шлунка називається воротарем (pylorus). Звужена частина шлунка перед воротарем називається пілоричною його частиною. Шлунок має передню і задню стінки і дві кривизни, де ці стінки переходять одна в одну. Верхня кривизна, увігнута і коротка, називається малою кривизною шлунка (curvatura minor), нижня, опукла, - великою кривизною (curvatura maior). Передня поверхня шлунка частково прилягає до нижньої поверхні печінки, а більшою своєю частиною - до передньої стінки живота.

Стінка шлунка складається з 4-х шарів. Слизова оболонка нерівна, вона має характерну складчатість. В ділянці малої кривизни складки ідуть вздовж неї (таке розташування складок властиве стравоходу) - це шлункова доріжка або жолоб. В ділянці дна і тіла складки мають сітчастий характер, а у воротарній частині - вони переважно поздовжні. На межі шлунка і 12-палої кишки, в місці пілоричного сфінктера, слизова оболонка утворює колову складку - заслінку воротаря. На слизовій оболонці шлунка розрізняють також підвищення - шлункові поля, на яких є багаточисельні отвори невеликих заглибин - шлункові ямки. Шлункові поля - багатокутні ділянки, відмежовані борозенками. В кожну із шлункових ямок відкриваються 2-3 залози, які лежать на власній пластинці слизової оболонки і секретуюють шлунковий сік.

Слизова оболонка вкрита одношаровим простим стовпчастим циліндричним залозистим епітелієм, який продукує слиз.

Шлункові залози прості, трубчасті, нерозгалужені. Виділяють їх 3 групи: залози дна і тіла - біля 35 млн.; воротарні (біля 3,5 млн.) і кардіальні. Залози залягають у власній пластинці слизової оболонки.

Залози мають 4 типи клітин: головні - продукують пепсиноген і реннін; паріетальні (обкладові) - продукують соляну кислоту і внутрішній антианемічний фактор; слизові - мукоцити - виробляють слиз; шлункові - продукують серотонін, ендорфін, гістамін та інші біологічно активні речовини.

Залози дна і тіла мають всі типи клітин. Залози воротарної частини не мають обкладових клітин (не виділяють соляної кислоти). У них дуже багато додаткових клітин (продукують слиз). У кардіальних залоз обкладових клітин менше, ніж у дні і тілі.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат