Аромотерапія, ароматичні води

При підвищеній збудливості нервової системи не рекомендуються ефірні олії гвоздики, шавлії.

Не можна засмагати після застосування препаратів з апельсиновими, бергамотними, лимонними ефірними оліями.

Дітям, яким ще не виповнилося шести років, не можна застосовувати м’ятну олію, оскільки вона має сильну дію на дитячу шкіру, а також викликає безсоння. Треба з особливою обережністю використовувати цю олію при алергічному нежитю та при проходженні курсу гомеопатичного лікування.

При підвищеній здатності до зсідання крові, тромбофлебітах небезпечні ефірні олії васильків, кипариса.

При хворобах нирок не рекомендуються ефірні олії ялівцю, коріандру, сосни, чебрецю, ялиці, сандалу.

Іноді спостерігається індивідуальне несприйняття якого запаху. У такому разі потрібно відмовитися від олії, яка вам не підходить.Сучасна аромотерапія в тому вигляді, в якому ми її знаємо, виникла на початку ХХ ст. у Франції. В той час багато людей почали проявляти інтерес до істинних видів терапії, і запит на натуральні, а не синтетичні олії, знову почав рости.

Одним із дослідників ефірних олій був французький хімік Рене-Моріс Гаттефос. Якось, працюючи в своїй лабораторії, він обпік собі руку і негайно опустив її в стоячу поряд посудину з чистою лавандою олією. Коли він побачив, як швидко пройшов опік, не залишив після себе ніяких рубців або шрамів, учений вирішив займатися вивченням лікувальних властивостей ефірних олій.

Гаттефосс припускав, що ці олії можуть проникати в тіло через шкіру; ця гіпотеза була підтверджена. Олії вбираються через шкіру, можливо через волосяні цибулинки або потові пори, і потрапляють в кров з іншими рідинами. Таким чином, вони здатні циркулювати в тілі людини і впливати на внутрішні системи організму. В своїх дослідах Гаттефосс розробив класифікацію методів дії різних олій на обмін речовин, нервову і травну системи, ендокринні залози. Він же і ввів термін аромотерапія.

Вважається, що застосування аромотерапії діє чудові результати при лікуванні людей різного віку, страждаючих від найрізноманітніших порушень – від серйозних захворювань до звичайних простуд.

Вважають. Що лікар Вальне успішно лікував такі важкі захворювання як рак і туберкульоз, хоча об’єктивних і переконуючих доказів немає.

Аромотерапія може принести полегшення людям, які страждають від затяжних захворювань, які не піддаються традиційним методам лікування. Деколи ліки викликають неприємні побічні явища – в таких випадках аромотерапія також морже допомогти відновити здоров'я.

Деякі олії зарекомендували себе як ефективні антисептики, а інші, як, наприклад, лаванд не, чайного дерева і геранієве, добре діє проти інфекцій вірусів, бактерій, грибків.

Аромотерапія може принести швидке полегшення людині, яка піддалась стресам, депресії, гніву, покращують самопочуття.

При розповсюджених недугах – простуда, розлади шлунку, порушення менструального циклу – аромотерапевтичні засоби лікування діють також доволі ефективно. Лікарі запевняють, що аромотерапія може лічити не лише захворювання, але і забезпечувати їх профілактиці.

Кожна людина, яка бажає одержати максимальний ефект від аромотерапії, повинна звернутися до кваліфікованого лікаря. Спеціалісти, які пропонують масаж з використанням ароматичних олій, не є аромотерапевтами. Справжній аромотерапевт – це лікар, який пройшов професійне навчання. Крім вивчення самої аромотерапії, він повинен мати знання по анатомії, а також по інших видах нетрадиційної терапії – рефлексології, акупресупії, шиатсу.

Під час першого прийому аромотерапевт вияснює загальний стан здоров'я і образ життя пацієнта, його історію хвороби і наявність алергічних реакцій.

Виходячи із індивідуальних особливостей організму, аромотерапевт приготовляє суміш олій спеціально для кожного пацієнта.