Антигенна структура бактерій

ПЛАН

1. Поняття антигенної структури бактерій

2. Антигенні властивості бактерій

Література

1. Поняття антигенної структури бактерій

Антигенна формула (структура) - символічне відображення антигенної структури бактерій. Звичайно перелічують ті Аг, які мають значення для серологічнго типібваеея чи індукції ефективного імунітету.

Напр., антигенну структуру S. typhi позначають як O9,12: Vi:Hd; одного із сероварів Е. coli - як ПРО111:ДО58:Н2; збудники склероми - як ПРО2А:КЗ. А.ф. є важливою характеристикою бактерій. Її визначення використовують при видовій і типовій ідентифікації сальмонел, стрептококів, лептоспір, а також для добору штамів, застосовуваних для виготовлення живих і убитих вакцин і імунізації тварин з метою одержати діагностичні і лікувальні сироватки.

Антигени мікроорганізмів - вхідні до складу тіла чи мікробів виділювані ними в навколишнє середовище речовини (прості і складні білки, ліпополісахариди, полісахариди), що володіють властивістю антигенності.

Кількість і якість антигенів (Аг), т.зв. антигенна структура мікробів, залежать від складності їх будови й активності власних метаболічних процесів.

Віріони простих вірусів мають один чи більше Аг, як можуть по антигенній специфічності сильно варіювати, що визначає існування в таких видів безлічі серотипів.

Віріони складних вірусів складаються з декількох нуклеокапсидних (З, S) і поверхневих (V) Аг. Поверхневі Аг звичайно володіють більшою протективною активністю і варіабельністю, ніж нуклеокапсидні. До складу суперкапсиду деяких вірусів входять мембранні білки хазяїна, що знижує чи псує імунну відповідь організму хазяїна.

В інфікованих вірусом клітках виявляються додаткові Аг, яких немає ні у віріона, ні в нормальної клітки хазяїна. Це так звані ранні чи функціональні білки вірусу. Антигенна структура бактерій складається з десятків Аг.

У залежності від локалізації в бактерій виділяють кілька груп Аг. Антигенні речовини капсули чи мікрокапсули називають капсульними чи оболочечними Аг (К-Аг). Вони мають полісахаридну, білкову, поліпептидну чи рідше комплексну хімічну природу.

2. Антигенні властивості бактерій

Антигенна активність їх нижче інших Аг, а протективна, як правило, вище. Антигенна активність К-Аг багатьох бактерій варіабельна, що широко використовують для цілей систематики. При рості на живильних бактеріальних середовищах часто втрачають здатність до синтезу К-Аг, а при влученні в сприйнятливий організм синтез К-Аг чи включається активується. Молекули капсульної речовини звичайно неміцно фіксовані до клітинної стінки, тому К-Аг виявляються не тільки в місці локалізації мікроба, але і широко дифундують по організму. Вираженими антигенними властивостями володіє білок, з якого побудовані жгутики бактерій, - Н-Аг. Для Н-Аг характерні термолабільність, виражена типова варіабельність, відносно невисока протективна активність. Білок, з якого побудовані війки, також має антигенними властивостями, відмінними від білка жгутиків. Клітинна стінка бактерій містить кілька типів макромолекул з антигенною активністю. Найбільш вивчений і відомий О-Аг, що володіє вираженими антигенними, протективними, а також токсичними властивостями. О-Аг складається з ліпополісахариду, до останнього приєднані олігосахаридні ланцюжки, що визначають специфічність молекули. Утрата синтезу олігосахаридів веде до утрати видової і типової специфічності бактерій. Численні цитоплазматичні Аг, які характеризуються білковою і нуклеопротеїдною сполуками. Звичайно вони антигенно родинні у філогенетично близьких видів. Їх антигенна активність іноді сполучається з алергенною і толерогенною. Антигенними властивостями володіють ліпопротеїди мембранних структур.