Гігієна праці

Промисловий травматизм - це пошкодження, різні за ха¬рактером, що були отримані на виробництві.

Основні заходи щодо боротьби з травматизмом:

- контроль за обладнанням, інструментами, за достатнім ого¬родженням частин, що рухаються;

- покращення природного та штучного освітлення;

- систематичний нагляд за дотриманням правил техніки безпеки;

- забезпечення всіх робітників засобами індивідуального захи¬сту і контроль за їх використанням під час роботи;

- проведення заходів щодо боротьби з втомлюваністю, покра¬щення зовнішнього виробничого середовища, раціоналізація режи¬му праці та відпочинку.

Механізація сільськогосподарського виробництва, зростан¬ня культури трудівників села, заходи з охорони праці знизили трав¬матизм у сільськогосподарському виробництві. Найважчі травми спостерігаються у тваринницьких і бурякосійних господарствах, які мають низький рівень механізації, порівняно з іншими господар¬ствами. Найбільше травмуються особи, зайняті на польових робо¬тах (у рільництві).

Основним запобіжним заходом проти травматизму на тракто¬рах є заміна ручного запуску механічним, своєчасний ремонт, регу¬лювання та усунення неполадок також може бути профілактикою травматизму. Щоб запобігти травматизму в тваринництві, обслуго¬вуючий персонал повинен вивчити звички і поведінку тварин та обережно з ними поводитися.

Професійна шкідливість - фактори трудового процесу (включаючи і зовнішні фактори праці), що можуть мати шкідливий вплив на стан здоров'я людини, яка працює.

Професійні шкідливості можна розділити на три групи:

1. Шкідливості, що пов'язані з неправильною організацією праці (надмірне напруження нервової системи; тривале вимушене положення тіла; надмірне напруження рухового апарату та окремих органів чуття; нераціональний режим праці).

2. Шкідливості, що пов'язані з виробничим процесом та умовами навколишнього середовища, яке оточує робітника під час його трудової діяльності (несприятливі мікрокліматичні умови; інтенсивне променеве тепло; підвищений чи знижений тиск повітря; радіоактивне випромінювання; надмірний шум; підвищений вміст у повітрі пилу тощо).

3. Шкідливості, пов'язані з обставинами праці. Вони не є специфічними і зустрічаються на будь-якому виробництві (недостатні вентиляція, освітлення, площа, кубатура приміщення тощо).У ряді випадків професійні шкідливості відіграють вирішальну роль у виникненні патологічного процесу в організмі. Так, у працівників, які вдихають пил, що містить двоокис кремнію, може розвинутись силікоз; у працівників, які зазнають дії пилу свинцю, може виникнути свинцеве отруєння; у працівників, які під час роботи часто повторюють дрібні рухи, можуть з'явитись координаційні неврози, тощо. Хвороби, в основі яких лежить виключно чи переважно професійний фактор, називають професійними. Але значно частіше вплив професійних факторів проявляється у зниженні опірності організму до захворювань, у зниженні працездатності.

4. Виробничі інтоксикації та їх профілактика

Отрутами, або токсичними речовинами, є речовини, які по¬трапляючи в організм, навіть у невеликій кількості мають шкідливу дію на організм. Шкідлива дія токсичних речовин зумовлена тим, що вони, взаємодіючи з тканинами організму, порушують їх хімічну структуру та фізіологічні функції. Високі концентрації отрут корот¬кочасної дії або ж невеликі довготривалої дії зумовлюють стійкі патологічні зміни в організмі.