Гігієна праці

ПЛАН

1. Роль і значення охорона здоров'я на виробництві

2. Предмет і методи гігієни праці

3. Поняття про професійну шкідливість, захворювання та виробничий травматизм

4. Виробничі інтоксикації та їх профілактика

5. Гігієна праці жінок

6. Гігієна та охорона праці підлітків

Використана література

1. Роль і значення охорона здоров'я на виробництві

Конституція України до числа соціальних прав включає право кожного на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування (ст. 49), належні, безпечні й здорові умо¬ви праці (ст. 43). Відповідно до ст.12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні й культурні права кожна людина має право на медичну допомогу та медичний догляд у разі хвороби. Серед основних трудових прав працівників ст. 2 Кодексу законів про працю України вказує на право на здо¬рові та безпечні умови праці. Ст. 6 Основ законодавства Украї¬ни про охорону здоров'я закріплює право на охорону здо¬ров'я, що передбачає серед інших право на безпечні й здо¬рові умови праці.

Державні, громадські або інші органи, підприємства, уста¬нови, організації, посадові особи та громадяни зобов'язані забезпечити пріоритетність охорони здоров'я у власній діяль-ності, не завдавати шкоди здоров'ю населення й окремих осіб (ст. 5 Основ законодавства України про охорону здоро¬в'я). Зазначаючи необхідність створення безпечних і здоро¬вих умов праці в процесі трудової діяльності працівників, наукова та навчальна література з трудового права завжди користувалася терміном "охорона праці". При цьому термін "охорона праці" вживається в двох значеннях: широкому й вузькому. Як вказує B.I. Прокопенко, в широкому розумінні до поняття "охорона праці" відносяться "ті гарантії для пра¬цівників, що передбачають усі норми трудового законодав¬ства". У широкому зна¬ченні під охороною праці розуміється сукупність правових норм, що охоплюють увесь комплекс питань застосування праці й приналежних до різних інститутів трудового права (трудового договору, робочого часу і часу відпочинку та ін.). До них належать норми, які забороняють необгрунтовану відмову в прийнятті на роботу, обмежують переведення та звільнення працівників, встановлюють граничну тривалість робочого часу, регламентують час відпочинку, та багато інших, спрямованих на створення сприятливих загальних умов тру¬дової діяльності.

Терміном "охорона праці" у вузькому розумінні завжди визначалося створення для працівників здорових та безпеч¬них умов праці (див. зазначену вище роботу, с. 446). Закон України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р. в ст. 1 так визначає охорону праці: "Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі роботи". Виходячи зі змісту закону та інших зазначених вище нормативно-правових актів, більш доцільно, на нашу думку, замість терміна "охорона праці" у вузькому розумінні вживати термін "охорона здоров'я працівників на вироб¬ництві", оскільки фактично метою таких заходів є саме охо¬рона здоров'я працівника, збереження його працездатності на виробництві під час виконання трудових обов'язків.

Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобо¬в'язані створювати для них умови праці з урахуванням ре¬комендацій медико-соціальної експертної комісії та індиві¬дуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціаль¬но-економічні гарантії, передбачені законодавством.

Законодавством про працю передбачені й інші гарантії в галузі охорони праці жінок, неповнолітніх і осіб із зниже¬ною працездатністю.

2. Предмет і методи гігієни праці