Гостра пневмонія

Гостра пневмонія

Колись, ще в "допеніцилінову еру", наші прабабусі і прадідусі не знали такого слова, як "антибіотик". І словосполучення "запалення легень", або "гостра пневмонія", вимовлене лікарем біля ліжка хворої дитини, звучали, наче вирок. Сьогодні ж це не так страшно, бо ми маємо потужну зброю - створені людством ліки, які долають цю недугу.

Проте . краще бути обережним, коли мова йде про запалення легень.

Що таке пневмонія?

У медичній літературі говориться, що це інфекційний запальний процес у тканинах легень, який призводить до порушення газообміну в організмі дитини і появи дихальної недостатності.

Як же виникає цей запальний процес? У нашому довкіллі існує велика кількість бактерій, вірусів, грибків та паразитів. Ми постійно їх вдихаємо, але, в силу стійкості нашого організму та цілій системі видалення та знешкодження чужорідних тіл, залишаємося здоровими.

Якщо ж у дитини, крім усіх її вікових особливостей, з'явилися ще й так звані несприятливі умови зовнішнього і внутрішнього середовища, це може призвести до порушення бар'єрної функції слизової оболонки бронхів та зниження місцевого імунітету. А саме це й потрібно збуднику. Він швидко оселяється в дихальних шляхах і розмножується. Залежно від місця його "оселення", в дитини з'являються ознаки риніту, трахеїту, бронхіту чи пневмонії. До речі, саме тому деякі лікарі визначають первинну пневмонію, якщо збудник потрапив до легень відразу із повітря, та вторинну, коли патоген надійшов з якогось іншого джерела в організмі (з носоглотки, трахеї, бронхів, нирок чи кишечника). Сьогодні здебільшого зустрічаються саме вторинні пневмонії, тобто інфекція з верхніх дихальних шляхів поступово "опускається", уражуючи легені.

За збудником, що став першопричиною захворювання, визнають пневмонії бактерійні (наприклад, стафілококові), вірусні, грибкові, паразитарні чи змішаного походження. Кожен із цих видів недуги має свої чіткі клінічні ознаки, у яких може розібратися лише спеціаліст.

Збудник розмножується, втягуючи у патологічний процес слизові оболонки бронхів, бронхіол, проміжної і альвеолярної тканини. Альвеоли - це найдрібніші часточки легень. Мікроби, що розмножуються у стінках, зумовлюють їх набряк, а інфікована набрякова рідина крізь пори легко поширюється в найближчі альвеоли. В альвеолах утворюється запальна рідина, в бронхіолах і бронхах накопичується слиз, який викликає закупорення ходів. Врешті, такий процес призводить до вогнищевих, сегментарних (з ураженням сегментів легень), дольових (крупозних), інтерстиціальних (з ураженням проміжної тканини легень) змін. Іноді в патологічний процес втягуються плевра, лімфатичні вузли. Всі ці зміни зрештою призводять до зменшення надходження кисню до тканин організму та припинення його засвоєння цими ж тканинами. Далі виникають зміни в усіх видах обміну (білкового, ліпідного, вуглеводного, водно-електролітного), настає загальна ферментопатія (порушення функції ферментів), з'являються явища полігіповітамінозу.

Хворіють усі, проте діти перших років життя найчастіше

Чому? Тому що організм наших малюків має цілу низку особливостей, які полегшують виникнення захворювання та сприяють хронічному перебігові запалення легень. Чим менший вік дитини, тим більше виражені ці особливості, тим більший ризик захворіти на пневмонію, і тим тяжчим буде її перебіг.

Перш за все, дихальна система. Як і більшість органів і систем організму маляти, вона перебуває на стадії формування. У малюків, особливо перших місяців і років життя, легенева тканина є незрілою, дихальні шляхи мають відносно менші розміри, вони є вужчими. Це служить "на руку" збуднику інфекції, бо веде до зниження газообміну в організмі.

Слизові оболонки дихальних шляхів у малюків є ніжними, пухкими, багатими на кровоносні судини, але у випадках інфекції вони надто швидко набрякають, порушуючи вентиляцію легень. Війчастий епітелій, який, наче килим, вкриває всю слизову оболонку дихальних шляхів, є ще незрілим, тендітним, він дуже легко втрачає свою основну функцію - видалення харкотиння при запальних процесах. Самі ж легені у малят менш повітряні. Це дуже полегшує розвиток інфекції. А ще черевний тип дихання (за активною участю передньої черевної стінки), який характерний для найменших, вносить свої проблеми: будь-які негаразди у животику (здуття живота, збільшення печінки, наявність повітря у шлунку) утруднюють газообмін і збільшують ступінь тяжкості пневмонії.