Життя та діяльність Гамалії М.Ф.

ПЛАН

Вступ

1. Становлення М.Ф.Гамалії як видатного вченого зі світовим ім’ям

2. Впровадження М.Ф.Гамалією наукових розробок в Україні

3. Подальша діяльність М.Ф.Гамалії, його внесок у мікробіологію та медичну науку

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Одещина пишається своїм видатним земляком Миколою Федоровичем Гамалією , який з 90 років життя 65 віддав служінню медицині. Йому належить відкриття бактеріолізинів (1898 р.), збудника холери птахів. Він обґрунтував значення дезінсекції для ліквідації висипного та зворотного тифів, написав багато наукових праць, зокрема з профілактики холери, віспи, сказу та інших захворювань, доказав змінність мікроорганізмів та їх високу пристосованість до змін навколишнього средовища, встановив існування перехресного імунітету, розробив вакцину проти сибірки. Значення наукової і практичної діяльності

М.Ф. Гамалії важко переоцінити. Багато його положень стали пророчими, зокрема вірусна етіологія раку ("Вірусна етіологія раку та його лікування", 1910).

1. Становлення М.Ф.Гамалії

як видатного вченого зі світовим ім’ям

Микола Федорович народився в Одесі. Його дід М.Л.Гамалія (1749-1830) був лікарем, написав у 1789 році монографію про сибірку, яка була перекладена німецькою мовою.

Гамалія закінчив Одеський університет в 1880 році, а в 1883 році і Петербурзьку військово-медичну академію, працював в Одесі в лікарні О.О.Мочутковського протягом 49 років. В 1885 році у Луї Пастера вивчав проблему сказу. В цьому ж році, повернувшись в Одесу, заснував разом з І.І.Мечниковим і Я.Ю.Бардахом першу в Росії бактеріологічну станцію і вперше в Росії здійснив вакцинацію людей проти сказу.

М.Ф. Гамалія розпочав трудову діяльність лікарем-ординатором відомого російського лікаря О.О. Мочутковського, який слідом за Г.М. Мінхом прищепив собі кров висипнотифозного хворого з метою довести, що вона є заразною. Пізніше М.Ф. Гамалія зайнявся мікробіологією, у своєму помешканні влаштував для дослідів мікробіологічну лабораторію. І.І. Мечников разом з М.Ф. Гамалією , Я.Ю. Бардахом та іншими вченими, за сприяння Товариства одеських лікарів заснували бактеріологічну станцію. Тут вони організували виробництво та щеплення вакцини проти сказу, винайденої у 1885 р. французьким ученим Луї Пастером. У створенні станції допомогла й особиста дружба Гамалії з Пастером. Станція виникла у 1886 р. в м. Одесі для боротьби із сказом і стала другою у світі та першою в Росії. Її керівником став І.І. Мечников, заступником -

М.Ф. Гамалія ; тут працювали Д.К. Заболотний, Я.М. Бардах, В.К. Високович. (У подальшому Одеська бактеріологічна станція перетворена на бактеріологічний інститут, якому було присвоєно ім’я І.І. Мечникова).

Станція виробляла вакцини і сироватки, здійснювала санітарно-гігієнічну та діагностичну роботу. Бурхлива діяльність та позитивні результати роботи станції стали найкращою агітацією для створення подібних у Харкові, Петербурзі, Москві, а потім і повсюди в країні. Авторитет молодого вченого виріс настільки, що він зумів переконати медичний загал у доцільності щеплень від сказу, коли до нього звернувся сам Пастер з проханням захистити від притягнення його до суду з боку англійських та французьких медиків, - вони вважали винайдений ним метод профілактики даремним. І після виступів, які зробив Гамалія у пресі Лондона та Парижа, Європа визнала доцільність пастерівського винаходу - щеплення від сказу.