Значення праць К. Галена для розвитку анатомії
Висловлюючи цілком виправдане гордовите самозадоволення успіхом виняткової для тих часів операції, Гален закінчує свій опис справедливим зауваженням: “Отже, нічого такого не можна було б зробити, не знаючи досконало анатомії.”
Можна лише дивуватися надзвичайно тонкому для того часу знанню Галеном анатомії, яке він виявив при лікуванні софіста Павзанія, що описано ним в “De locis affectis”. Павзаній втратив чутливість на двох пальцях і в половині середнього пальця лівої кісті. До того як звернувся до Галена, він протягом 30 днів лікувався у різних лікарів, які застосовували “розсмоктувальні засоби на пальцях”. Розпитавши хворого, Гален дізнався, що той перед захворюванням упав з воза на гострий камінь і забив спину. Перші дні був сильний біль, який з часом заспокоївся, пізніше з’явилась знечулення на пальцях. Гален поставив діагноз скірозного запалення, на місці виходження нерва вище VІІ шийного хребця, призначив розсмоктувальну терапію не на пальці, а на місці удару. Чутливість у пальцях відновилась. С.Ковнер грунтовно розглядаючи анатомічні праці Галена, вважає, що гален “хоч нерідко ідучи від тварин, робить висновки щодо людей, проте він безсумнівно робив розтини і людських трупів”. Можливо, гален відкрито не заявляв про такі свої розтини, оскільки в його часи, це не тільки не схвалювалось, а й було небезпечно.
Гален не носив ім’я Клавдія. Це ім’я з’явилося в результаті неправильно розшифрованого титулу “світліший”, “славніший” (Clarissimus – скорочено Cl.), яке друкувалося на його працях починаючи з епохи Середньовіччя.
Гален написав більше 400 трактатів по медицині та філософії. Природньо, що вчені з такою підготовкою, з такими даними відобразив в своїх працях нові закономірності, нові явища. В своїх працях він узагальнив досвід багатьох поколінь медиків, починаючи з Гіппократа. Багато загублених творів медиків Александрії були відображені в книгах Галена і таким чином збереглися. Гален систематизував основні положення античної медицини в області анатомії, фізіології, поняття хвороби, терапії та попередження захворювань і створив систему медичних поглядів. Ця система в силу її теологічного напрямку дістала підтримку церкви і в трансформованому вигляді впливала на розвиток медицини на протязі майже півтори тисяч років.
Положення Аристотеля “природа все робить доцільно” було для Галена основним. З нього він виходив у своїй дослідницькій роботі, у трактаті “Про доцільність частин людського тіла”, який складається з 17 великих розділів, досліджуючи функцію того чи іншого органа, того чи іншого життєвого процесу, він не ставив для себе питання, чому і як відбувається цей процес, а намагався лише з’ясувати, для чого він призначений вищим розумом.
Трактат “Про діяльність частин людського тіла” починається розділом “Про руку”. Не мають значення в даному випадку аналітичні посилки Галена, які розкриває Везалій. Ці посилки викликані тим, що Гален давав не опис людської руки, а опис передньої лапи мавпи “Я почав свій виклад, – пише Гален, - з кісті як органа, найбільш властивого людини… З усіх живих істот одна людина має руки, органи, які притаманні істоті розумній. Так як вона володіє руками, то із всіх тварин, що рухаються, вона одна стоїть вертикально на двох ногах”.Власне філософська точка зору, бажання встановити зв’язок, встановити причини явищ, побачити їх корні дозволили йому перетворити сучасників в більш глибоносну понятті явищ людського організму, встановити залежність будови органу від його функцій, встановити зв’язок між способом життя і будовою тіла. Функція формує орган – це матеріалістичне твердження лежить в основі багатьох роздумів Галена.
Ідея пристосування органів до умов життя, то в закритому вигляді то в теологічній оболонці часто зустрічається у Галена. Концепція цілеспрямованості всього живого несумісна з науковим поняттям закономірності і причин явищ природи. Вона відштовхується від Галена справжніх вчених, які мислили матеріалістично. Проте не можна зводити світогляд Галена до цієї особистої її особливості. Трактування поглядів Галена в більшості зводиться до того, що постійно підкреслюється і випячується його ідеалістичні помилки, та при цьому забувають вказати, що Гален все ж таки пізнавав явища матеріалістичним експериментальним методом і приходив до матеріалістично правильним висновкам, які назавжди ввійшли в науку.
При знайомстві з системою наукових поглядів Галена вражають широта, перспективність, правильне рішення багатьох важливих питань медицини. Це відноситься, наприклад, до вчення про пульс. З сучасних позицій, в фізіології кровообігу, в понятті значення серця Гален був неграмотним.
Стінки лівого серця товщі й важчі за стінки правого, за Галеном для того, щоб утримати серце у вертикальним положенні і врівноважити незначну масу пневми, увібрану з повітря і розрідженої нею крові в лівому серці з більшою масою крові у правому.