Знезараження рук медичного персоналу інфекційного відділення
У медичних установах серед потенційних факторів перенесення збудників інфекційних хвороб особливої уваги потребують руки медичного персоналу. На руки медичної сестри та інших працівників можуть потрапити золотистий стафілокок, стрептокок групи А, сальмонела, вірус гепатиту А та багато інших патогенних мікроорганізмів. У зв’язку з цим, дуже важливо зрозуміти, що належний захист і профілактична дезінфекція – необхідний захід профілактики внутрішньо-лікарняних інфекцій. Ось чому під час контакту з кров’ю, матеріалом, який забруднений патогенними мікроорганізмами, треба користуватись гумовими рукавичками, а відразу після закінчення роботи їх зняти, та якісно вимити руки.
Дезінфекція або знезаражування – комплекс спеціальних заходів, спрямованих на знищення збудників заразних хвороб у зовнішнім середовищі і переривання шляхів передачі заразного початку.
Дезінфекцію підрозділяють на профілактичну й осередкову. У проведенні профілактичної дезінфекції бере участь спеціальна служба для роботи на об'єктах водопостачання, каналізації, на підприємствах, що заготовлюють сировину тваринного походження, у місцях постійного зосередження людей і ін. Осередкова дезінфекція проводиться у вогнищах інфекцій, тобто по місцеві чи проживання роботи захворілого. До її проведення залучаються працівники амбулаторно-поліклінічних закладів.
Осередкова дезінфекція може бути поточної, котру здійснюють в оточенні хворого, і заключної, проведеної у вогнищі після його видужання, чи госпіталізації смерті.
Поточна дезінфекція передбачає постійне знезаражування виділень хворого (випорожнення, блювотні маси, мокротиння, сеча й ін.), предметів побуту, особистих речей і т.д.
Заключна дезінфекція завжди вимагає особливої старанності проведення. Вона вважається своєчасної при проведенні протягом 6 годин у містах і 12 годин у сільській місцевості.
Для проведення дезінфекції використовуються різні фізичні, хімічні й інші методи.
Механічні способи дезінфекції. Механічні способи дезінфекції найбільш прості і доступні. Це підмітання, чищення, витрушування, миття всіляких предметів з частою зміною води, вологе збирання, провітрювання і вентиляція приміщень, використання пилососів для видалення мікроорганізмів з різних поверхонь, фільтрація повітря і води. Ці способи дозволяють тільки зменшити кількість мікробів.
Ефект дезінфекції підвищується, якщо механічні способи сполучаються з кип'ятінням, замочуванням у дезрозчинах.
Кип'ятіння – простий, доступний і надійний спосіб знезаражування предметів, що не псуються в киплячій воді. Він широко застосовується для знезаражування посуду, плювальниць, суден, білизни, рушників, халатів, залишків їжі.
Більшість бактерій гине в киплячій чи воді миттєво, чи протягом 2-5 хвилин. Деякі віруси (гепатит У,З), суперечки сибірської виразки гинуть тільки через 60 хвилин, суперечки правця через 3 години, а суперечки збудника ботулізму – через 6 годин. Дезинфікуюче дія киплячої води підсилюється, якщо додати 2% розчин питної чи соди мила.
Нагрівання до високої температури приводить до загибелі всіх мікроорганізмів, у тому числі і спорових формах. Це використовується для швидкої дезінфекції металевих предметів у виді прожарювання над полум'ям газового пальника, що горить тампона, змоченого спиртом. Так можна знезаражувати тази, металеві предмети (ножиці, щипчики, гострозубці і т.п.).
Вогонь використовується для спалювання заражених предметів, що не представляє цінності: макулатура, сміття, ганчір'я, бинти і т.п.
Ультрафіолетові промені (УФЛ) володіють великою бактерицидною здатністю. Включення ультрафіолетових ламп необхідно проводити строго за розкладом, щоб вдома усі знали про це, тому що ультрафіолетові промені можуть викликати хворобливі явища – гострий коньюнктивіт, опік шкіри. Світло від ламп направляється на стелю або стіни.
Гарним дезинфікуючим дією володіють сонячні промені, що залежить головним чином від ультрафіолетової частини їхнього спектра. У сонячні дні доцільно вивішувати білизна хворого на вулицю.