Кишкова інфекція , сальмонельоз
Етіологія. Відомо близько 2000 серотипів сальмонел, їм властива надзвичайна стійкість до факторів навколишнього середовища. У нашій країні домінантним типом, який спричинює захворювання сальмонельозом у дітей, є Salmonella typhimurium, її внутрішньо лікарняні антибіотикостійкі штами.
Епідеміологія. Основним резервуаром та джерелом інфекції є тварини (велика рогата худоба, свині, водоплавна птиця, а також гризуни).
Джерелом зараження, особливо у дітей раннього віку, е люди, які мають клінічно виражену або безсимптомну форму сальмонельозу.Шлях передачі. Аліментарне зараження здійснюється при використанні в їжу первинно або вторинно заражених продуктів харчування та при недостатній термічній обробці цих продуктів. Контактне зараження від хворих на сальмонельоз відбувається в основному у дітей раннього віку. Інфікуюча доза у таких випадках невелика. Новонароджені та немовлята, особливо недоношені, можуть заразитися сальмонельозом аерогенне-пиловим шляхом. Контактне інфікування та аерогенно-пиловий шлях передавання сальмонельозу домінують при спалахах інфекції в дитячих закладах і в лікарнях.
Сприйнятливість. Інфікуюча доза неоднакова у людей різних вікових груп. Вона є мінімальною у дітей раннього віку, особливо у новонароджених, а також у дітей, ослаблених після перенесених або на фоні супровідних захворювань. У дітей до року життя захворюваність сальмонельозом у 20-30 разів вища, ніж у дітей шкільного віку та дорослих.
Патогенез. Збудник сальмонельозу потрапляє в організм через рот. Місцем первинного втілення та розмноження збудника е епітелій тонкої кишки і мезентеріальні лімфатичні вузли. Ендотоксин, який утворюється в процесі розмноження та загибелі сальмонел, зумовлює явища загальної інтоксикації, ураження судинно-нервового апарату та місцевий запальний процес у кишках. При генералізації інфекції розвиваються тифоподібні і септичні (септицемія та септикопіємія) форми сальмонельозу. В деяких випадках у клінічній картині сальмонельозу прояви ураження травного каналу не дуже виражені або їх зовсім немає. Це екстраінтесгинальний сальмонельоз (наприклад, сальмонельозний менінгіт, остеомієліт, апендицит та ін.).
Клініка. Сальмонельозу властива різноманітність проявів хвороби. При харчовому зараженні розвивається, як правило, сальмонельоз типу арчової токсикоінфекції. Інкубаційний період від кількох годин до 1-2 днівю Гостро та швидко розвиваються явища гастроентериту та гастро ентероколіту (біль у животі, блювання, пронос). Підвищується; температура тіла, спостерігається розлад гемодйнаміки на фоні токсикозу з ексикозом. Ви породження прискорюються, вони рідкі, пінисті, дуже неприємного запаху, коли в процес втягується товста кишка, можливі домішки слизу, прожилки крові. Сальмонельозна харчова токсикоінфекція розвивається переважно у дітей старшого віку, але можлива й у дітей раннього віку.
При контактному або аерогенно-пиловому інфікуванні хвороба розвивається поступово, іноді — гостро, В основному хворіють діти раннього віку. Заявляються в'ялість, втрата апетиту, температура тіла підвищується до субфебрильних чисел, рідко до 390С і вище. Прискорюються випорожнення, вони стають рідкими, пінистими, неприємні на запах, з домішками слизу, темної зелені (болотняне баговиння), іноді крові. У деяких хворих спостерігається блювання. Розвиваються симптоми різного ступеня ексикозу з токсикозом. Це найчастіша гастроінтестинальна форма сальмонельозу. Клінічні прояви тривають 2—3 тижні більше. Сальмонельоз у дітей раннього віку часто поєднується З Іншими кишковими інфекціями (коліінфекція, дизентерія тощо), стафілококовою хворобою. Перебіг змішаних форм сальмонельозу тяжчий і триваліший.
При генералізації сальмонельозної інфекції розвиваються тифрподібна та септична форми.
Тифоподібна форма сальмонельозу характеризується явищами загальної інтоксикації, гарячковою реакцією, гепатолієним синдромом, метеоризмом. Випорожнення часті, рідкі, з домішками слизу, крові, спостерігаються кишкові кровотечі.
Септична форма сальмонельозу має вигляд септицемії або септикопіємії, характеризується високою ремінуючою температурою, значним порушенням загального стану. При септикопіємії утворюються метастатичні гнійні вогнища: остеомієліт, менінгіт, абсцес мозку, легень та ін. Перебіг хвороби тривалий.
Виділяють також грипоподібну форму сальмонельозу, при якій, поряд з симптомами ураження кишок, спостерігаються катаральні явища з боку верхніх дихальних шляхів.