Органи чуттів. Органи зору, нюху і смаку

Повіки (palpebrae) — це шкірні складки (верхня та нижня), які при змиканні повністю прикривають очне яблуко (Рис. 2). Передня поверхня повік вкрита тонкою шкірою, яка легко збирається в складки. Задня поверхня повік вистелена сполучною оболонкою, або кон'юнктивою.

У товщі повік закладені хрящі, м'язи та залози.

Повіки дозують силу світлового подразнення, захищають око від висихання та перешкоджають потраплянню в око дрібних пилових частинок.

Сполучна оболонка (tunica conjunctiva), або кон'юнктива, має рожевий колір і будовою подібна до слизової оболонки. Вона покриває задню поверхню повік та передню поверхню очного яблука, за винятком рогівки. Місце переходу сполучної оболонки з повік на очне яблуко називають склепінням (верхнім та нижнім).

Слізний апарат (apparatus lacrimalis) складається з слізної залози та системи шляхів, що проводять слізну рідину (Рис. 3).

Слізна залоза (glandula lacrimalis) розміщена у верхньозовніш-ньому куті орбіти. Залоза має невеликі розміри і складається з кількох складних альвеолярно-трубчастих серозних залоз, за будовою подібних до серозних залоз порожнини рота.

Сльоза, або слізна рідина, виводиться із залози 5—12 протоками у верхнє склепіння. Звідси вона, омиваючи очне яблуко, надходить до присереднього нижнього кута ока, де розміщене слізне озеро. З цього місця через слізні крапки (верхню і нижню) вона переходить у верхній та нижній канальці, які, зливаючись, утворюють слізний мішок. Нижній кінець слізного мішка переходить у носо-слізну протоку, яка відкривається у нижній хід носа.М'язи очного яблука забезпечують рухливість очного яблука. Розрізняють чотири прямих, два косих м'язи та м'яз — підіймач верхньої повіки. Більшість м'язів починаються біля очного краю зорового каналу і прикріплюються до склери, наперед від екватора очного яблука. Винятком є лише нижній косий м'яз, який починається від передньої частини нижньої поверхні орбіти.

Бічний та присередній прямі м'язи (musculi recti lateralis et me-dialis) обертають очне яблуко навколо вертикальної осі.

Верхній та нижній прямі м'язи (musculi recti superior et inferior) повертають очне яблуко навколо фронтальної осі.

Верхній та нижній косі м'язи (musculi obliqui superior et inferior) обертають очне яблуко переважно навколо сагітальної осі.

М'яз — піднімач верхньої повіки (musculus levator palpebrae superioris) починається біля очного краю зорового каналу і прикріплюється до верхнього краю хряща верхньої повіки.

Усі м'язи очного яблука іннервуються гілками окорухового нерва, за винятком бічного прямого м'яза, який іннервується відвідним нервом, та верхнього косого м'яза, іннервованого гілками блокового нерва.

Кровопостачання очного яблука та додаткових органів ока здійснюється гілками очної артерії (гілки внутрішньої сонної артерії), а венозна кров відтікає головним чином у лицеву вену.

Орган нюху

У вищих хребетних тварин та людини існують високоспеціалізовані нюхові нейросенсорні клітини, що сприймають подразнення від різних пахучих речовин. Вони розміщені в нюховій ділянці елизової оболонки носа, що вистеляє поверхню верхньої носової раковини, верхнього носового ходу та верхньої частини носової нпрегородки. Аксони (нюхові нервові волокна) нейросенсорних клітин проходять крізь отвори решітчастої пластинки і закінчуються в нюхових цибулинах, що розміщені на нижніх поверхнях півкуль великого мозку. В нюхових цибулинах знаходяться тіла інших нейронів, відростки яких формують нюховий шлях і закінчуються в нюховому трикутнику, передній пронизаній речовині, прозорій перегородці та закрутці морського коника, де розміщується кірковий кінець нюхового аналізатора. Вважають, що орган нюху (organum olfactus) людини може сприймати близько шести первинних простих запахів та багато мішаних.

З органом нюху онтогенетичне зв'язаний парний лемешево-носовий орган (organum vomeronasale), що розміщується під слизовою оболонкою біля носової перегородки. У людини він знаходиться у рудиментарному стані.