Основи діагностики захворювань парадонта
В даному рефераті представлені деякі діагностичні методи, які більш детально описані в підручниках пародонтології, іншій медичній і стоматологічній літературі. Метою діагностики і лікування захворювань пародонта є збереження природних зубів, підтримка і поліпшення стану здоров'я пародонта, забезпечення доброго функціонального і естетичного стану тканин пародонта. Американська Академія пародонтології в даний час так визначає ознаки здорового пародонта: відсутність симптомів запалення, таких, як почервоніння, набряк, ексудація і кровотеча при легкому зондуванні; наявність функціонального пародонтального прикріплення. Всі пацієнти, що звернулися по стоматологічну допомогу (незалежно від спеціалізації доктора) повинні піддаватися ретельному систематизованому обстеженню. З погляду підвищення ефективності виявлення пародонтологічних захворювань, нам здається цікавим досвід американських стоматологів - коли кожний пацієнт двічі в рік піддається ретельному пародонтологічному обстеженню, результати порівнюються, доктор має нагоду оцінити результати проведеного лікування і при необхідності коректувати план лікування.
ДІАГНОСТИКА ХВОРОБ ПАРОДОНТА
Ретельний огляд пацієнта є основною умовою для постановки правильного діагнозу і планування лікування. Пародонтологічне обстеження припускає (але не обмежується) збір медичного анамнезу пацієнта, включаючи сімейний; стоматологічного анамнезу; дані про шкідливі звички, сприяючі прогресуванню захворювання; рентгенологічне обстеження; оцінку оклюзії; пародонтологічне обстеження. Залежно від клінічної ситуації можуть бути корисним мікробіологічні або інші тести для визначення загального пародонтологического статусу пацієнта або окремих ділянок порожнини рота. Аналіз всієї цієї інформації допомагає правильно поставити діагноз. Без правильного діагнозу неможливо добитися позитивного результату лікування. Важливо користуватися одним і тим же зондом при обстеженнях, щоб вимірювання, зроблені в різний час, можна було легко порівняти.
АМЕРИКАНСЬКА АКАДЕМІЯ ПАРОДОНТОЛОГії РЕКОМЕНДУЄ НАСТУПНИЙ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ДІАГНОСТИКИ ПАРОДОНТОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ:
1. Ведення і оцінка медичного і стоматологічного анамнезу.
2. Загальне пародонтологічне обстеження з метою визначення топографії ясен і прилеглих структур.
3. Визначення наявності запалення ясен і його ступеня.
4. Пародонтологічне зондування в цілях визначення глибини пародонтальних кишень і стану піддесневої зони (наприклад, наявність кровотечі або гнійного ексудату при зондуванні).
5. Наявність і розповсюдження бактерійного нальоту і каменя.
6. Стоматологічне обстеження, що включає діагностику карієсу, оцінку стану проксимальних контактів, оцінку стану протезів, мостів, коронок і пломб.
7. Ступінь рухливості зубів.
8. Наявність і ступінь залучення фуркації в патологічний процес.
9. Наявність порушення оклюзії і патології прикусу.
10. Інтерпретація достатньої кількості діагностичних периапикальних і панорамних рентгенограм.
Використовується пародонтологічний зонд для вимірювання глибини і топографії пародонтальних кишень, а також рівнів прикріплення. Оскільки навіть на важкій стадії захворювання тканини можуть виглядати здоровими, необхідно ретельно зондувати кожну десневу борозну або кишеню для визначення наявності патології.
Пародонтологічне обстеження вважається неповним, якщо не пров1058едений запис обстеження (після виконання будь-якого пародонтологічного лікування необхідно зробити повторні вимірювання і порівняти їх з попередніми). Виміряти глибину кишені необхідно на всіх поверхнях кожного зуба. Глибина кишені вимірюється в міліметрах.