Передчасна індукція пологів
Загроза переривання вагітності ендокринної етіології характеризується ймовірним зниженням функціональної активності Т-лімфоцитів і Т-супресорів. Порушення однієї з ланок імунної системи, що є загальним опосередкованим механізмом організму, може призвести до розвитку каскаду реакцій, що закінчуються відторгненням плода [7]. При перериванні вагітності відмічається порушення співвідношення популяцій Тх/Тс на користь хелперів. Водночас існує й інша точка зору: різниці у відсотковому вмісті Т-хелперів та Т-супресорів у вагітних зі звичним невиношуваннням та здорових вагітних немає, а загальна кількість Т-лімфоцитів практично не відрізняється. Неспроможність материнського організму розвивати адекватну захисну реакцію підтверджують дані дефіциту вмісту Тс та зростання Тх клітин, відсутність блокуючої дії сироватки, підвищення титру цитотоксичних реакцій, спрямованих на відторгнення плідного яйця.
Основним механізмом, що призводить до переривання вагітності за зазначених умов, є слабке розпізнавання лімфоцитами жінки антигенних детермінант чоловіка та відсутність достатнього стимулу до формування загальних та локальних факторів імуносупресії. На фоні порушення імунологічних параметрів найчастіше спостерігаються ендокринні порушення. Взаємовідносини між імунною та ендокринною системами реалізуються на рівні супресорних клітинних систем, що продукують простагландини, які беруть участь у механізмах регуляції, диференціації та поділу лімфоцитів при дії антигенів. При невиношуванні вагітності антигенна стимуляція матері є недостатньою та проявляється зниженням в організмі матері антитіл, які захищають її від чужорідної тканини (плода та плаценти), наслідком чого є гормональна недостатність, що виникає паралельно. На ранніх строках вагітності, ускладненої невиношуванням, провідну роль відіграють ендокринні порушення, а імунологічні приєднуються пізніше за рахунок тривалого гормонального дисбалансу, що підтверджує тісний взаємозв’язок між імунною та ендокринною системами [9].При невиношуванні вагітності невідомого генезу зміни клітинної ланки імунітету найбільш виражені на ранніх етапах вагітності, що дозволяє припустити наявність саме імунологічних порушень в основі невиношування вагітності у цієї групи хворих, зумовлених розладами імунорегуляторних функцій трофобласту. Встановлено, що у жінок зі звичним невиношуванням вагітності клітинний та гуморальний імунітет знижений і вагітність настає на фоні дестабілізації імунної системи, що призводить надалі до патологічних змін імунологічної реакції організму жінки на вагітність. У цих випадках при зміні імунологічного статусу можна очікувати порушення імунної рівноваги в системі мати–плацента–плід [7].Зниження активності клітинного імунітету може бути зумовлене метаболічними зсувами, порушенням мікров’язкості клітинних мембран, яке визначає здатність лімфоцита відповідати на мітогенний сигнал. Відмічено зростання показників спонтанного розеткоутворення лімфоцитів та зниження перекисної резистентності у жінок з загрозою переривання вагітності. Формування імунологічної недостатності при невиношуванні вагітності відбувається на фоні тривалого підвищення в мембранах рівня вільнорадикального окислення ліпідів, зниження окислювальності та виснаження антиоксидантної активності ліпідів (АОЛ). Все це вказує на декомпенсацію ліпідного метаболізму, що призводить до порушень у системі взаємодій імунокомпетентних клітин за рахунок змін рецепторного апарату лімфоцитів (зменшення числа рецепторів на поверхні лімфоцитів).Аналізуючи представлені дані, доцільним є вивчення впливу алоантигенів плодового походження на стан імунної системи материнського організму, що дозволить розкрити механізми функціонування імунної системи та встановити рівень патогенетичного дефекту при патологічному перебігу вагітності.
Література
[1] Беседін В. М., Анісімова І. М., Матлашевський Л. П. Пізній гестоз вагітних як фактор ризику невиношування вагітності/ У кн.: Невиношування вагітності. Зб. наук. праць. – К., 1997. – С. 17–19.
[2] Богдашкін М. Г., Тучкіна І. О., Лісова М. А. та ін. Особливості перебігу вагітності у неповнолітніх жінок з невиношуванням/ У кн.: Невиношування вагітності. Зб. наук. праць.– К., 1997. – С. 23–26.
[3] Венцковський Б. М., Венцковська І. Б. Організаційні та медичні аспекти проблеми невиношування вагітності/ У кн.: Невиношування вагітності. Зб. наук. праць. – К., 1997. – С. 45–48.
[4] Ганич М. М., Корсак В. В., Калій В. В. Особливості обміну катехоламінів при невиношуванні вагітності/ У кн.: Невиношування вагітності. Зб. наук. праць. – К., 1997. – С. 62–64.
[5] Голота В. Я., Бенюк В. О. Мікробіоценоз статевих шляхів у вагітних з загрозою передчасних пологів/ У кн.: Невиношування вагітності. Зб. наук. праць. – К., 1997. – С. 66–69.
[6] Голота В. Я., Дідиченко В. М., Лялькіна Г. І. та ін. Організація системи спостереження за вагітними групи ризику в умовах санаторію// ПАГ. – 1989. – № 4. – С. 54–55.