Периферична та автономна нервова система

Додатковий нерв (nervus accessorius) за функцією — руховий. Утворений двома корінцями: черепним та спинномозковим. Черепні корінці виходять з речовини довгастого мозку позаду оливи. Спинномозкові корінці виходять з речовини спинного мозку на рівні V—VI верхніх шийних сегментів, між черевними та спинними корінцями спинного мозку. Об'єднавшись в один стовбур, вони проходять у порожнину черепа крізь великий отвір потиличної кістки і приєднуються до черепних корінців, утворюючи стовбур додаткового нерва.

Порожнину черепа додатковий нерв покидає крізь яремний отвір, далі переходить на шию, де й іннервує грудинно-ключично-сосковий та трапецієподібний м'язи.

Під'язиковий нерв (nervus hypoglossus) за функцією — руховий. Виходить кількома корінцями з речовини довгастого мозку, між оливою та пірамідою. Порожнину черепа залишає крізь яремний отвір. Іннервує всі м'язи язика та м'язи, які з'єднують язик із скелетом.

Спинномозкові нерви (nervi spinales) утворюються за рахунок посегментного злиття рухового черевного корінця та чутливого спинного корінця спинного мозку. Таким чином утворюється мішаний короткий спинномозковий нерв.Спинномозкових нервів є 31 пара: 8 шийних (nervi cervicales), 12 грудних (nervi thoracici), 5 поперекових (nervi lumbales), 5 крижових (nervi sacrales) та 1 куприковий (nervus coccygeus). Кожен із спинномозкових нервів, вийшовши з міжхребцевого отвору, розгалужується на дві мішані гілки: спинну, більш тонку, та черевну значно товстішу. Спинні гілки іннервують шкіру потилиці, спини та частково сідничної ділянки, а також власні м'язи потилиці та спини. Черевні гілки, об'єднуючись, утворюють сплетення. Розрізняють такі сплетення: шийне, плечове, поперекове та крижове. Черевні гілки II—XI грудних нервів сплетень не утворюють, а йдуть симетрично в міжреберних проміжках.

Шийне сплетення (plexus cervicalis) утворене черевними гілками чотирьох верхніх шийних нервів (Рис. 5). Утворившись, лежить на глибоких м'язах шиї, іннервує їх, а також віддає шкірні нерви та мішаний діафрагмаль-ний нерв.

Шкірні нерви шийного сплетення виходять з-під заднього краю грудинно-ключично-соско вого м'яза, приблизно посередині його, і розходяться у різні боки.

Малий потиличний нерв (nervus occipitalis minor) іннервуе шкіру задньобічної поверхні шиї та голови.

Рис. 5. Шийне та плечове сплетення:

1 — довгий м'яз шиї; 2 — внутрішня яремна вена; 3 — під'язиковий нерв; 4 — привушна залоза; 5 — жувальний м'яз; 6 — лицева артерія; 7 — піднижньощелепна залоза; 8 — м'язова гілка (непостійна) під'язикового нерва; 9 — язикова артерія; 10 — зовнішня сонна артерія; 11 — верхня щитоподібна артерія; 12 — щитоподібна залоза; 13 — загальна сонна артерія; 14 .— пахвова артерія; 15 — плечове сплетення; 16 — підключична артерія; 17 — підключична вена; 18 — діафрагмальний нерв; 19 — передній драбинчастий м'яз; 20 — середній драбинчастий м'яз; 21 — блукаючий нерв; 22 — шийне сплетення; 23 -шийна петля.

Великий вушний нерв (nervus auricularis magnus) розгалужується у шкірі ділянки привушної залози, вушної раковини та найближчих до неї ділянок лиця і вискової ділянки.

Поперечний нерв шиї (nervus transversus colli) іннервує шкіру передньої поверхні шиї.

Надключичні нерви (nervi supraclaviculares) представлені трьома гілками, які йдуть донизу та іннервують шкіру в ділянці надключичної та підключичної ямок, дельтоподібної ділянки та верхньо-зовнішньої частини лопаткової ділянки.

Діафрагмальний нерв (nervus phrenicus) за функцією— мішаний, це найважливіший нерв шийного сплетення. Утворившись, іде донизу на передній поверхні переднього драбинчастого м'яза. Проходить крізь верхній отвір грудної клітки, розміщуючись між підключичною веною та підключичною артерією. У грудній порожнині діафрагмальний нерв лежить між середостінною плеврою та середостінням, спереду кореня легень. Досягнувши діафрагми, нерв розгалужується в ній. Чутливі гілки діафрагмального нерва проводять імпульси від діафрагми, середостінної плеври та осердя, а рухові волокна іннервують м'язові частини діафрагми.

Плечове сплетення (plexus brachialis) утворене черевними гілками чотирьох нижніх шийних нервів та більшою частиною черевної гілки І грудного нерва (Рис. 6). Топографічне розрізняють дві частини сплетення: надключичну та підключичну.