Перша допомога у разі отруєння
Якщо притомність зберігається, допомога полягає у про¬миванні шлунка та його очищенні (ліки вживаються перорально, тобто через рот). Хворому дають 0,03 г фенаміну, 30 крапель кордіаміну, 0,5 г броміду камфори, міцну каву. Кладуть його якомога далі від джерел сильного шуму і світла, оскільки будь-які збуджувальні фактори можуть посилити кризу. Рекомендується дихання чистим киснем. У випадку порушення дихання слід провести штучне дихання і терміново доставити хворого у медичний заклад.Людина під час роботи на виробництві контактує з різно¬манітними розчинниками, фарбами, паливно-мастильними речовинами, препаратами побутової хімії, які можуть бути токсичними і у разі потрапляння в організм спричинити отруєння. Подання першої допомоги залежить від природи речовини та її дії на організм. Але слід пам'ятати, що в усіх випадках отруєнь категорично забороняється вживати всередину спирт і розчин соди!
Отруєння чадним газом можливе там, де він застосовується під час синтезу органічних речовин, у гаражах, якщо погана вентиляція, в домашніх умовах. Ранніми симптомами є головний біль, нудота, шум у вухах, важка голова. Пізніше спостерігаються прискорення пульсу, блювання, виникають сонливість, судоми, задишка, дихання стає поверхневим, навіть може настати його параліч, що призводить до смерті. Допомога передбачає забезпечення надходження свіжого повітря, короткочасне вдихання пари аміаку, розтирання тіла, прикладання грілки до ніг та гаряче пиття. Хворий потребує госпіталізації, оскільки отруєння може негативно вплинути на легені та нервову систему.
Отруєння ацетиленом, що застосовується для газозварю¬вальних робіт, відбувається в основному внаслідок утворення побічного продукту — фосфіну. Виникають синюшність об¬личчя, звуження зіниць, задишка, судоми, нервовий тик. Потерпілому необхідне свіже повітря, але ні в якому разі не слід допускати переохолодження організму. Якщо зупиня-ється дихання, потрібне штучне дихання, бажано чистим киснем.
Нітросполуки спричинюють подразнення шкіри і слизових оболонок. У разі потрапляння їх розчинів всередину слід викликати блювання, дати хворому проносне. Неприпустиме вживання спирту, жиру, рослинної олії. Вдихаючи оксиди нітрогену, людина починає кашляти, у неї з'являється відчут¬тя страху, слабкість, сильна спрага, їй необхідний повний спокій, вдихання чистого кисню.
Отруєння сірководнем спричинює почервоніння повік, світлобоязнь, сльозовиділення. Подразнюються слизові обо¬лонки. Потерпілого слід винести на свіже повітря. Як екстре-ний захід можна запропонувати вдихати хлор, що міститься у хлорному вапні та деяких вибілювальних засобах.
Галогени (хлор, бром, йод) спричинюють різь в очах, кашель, біль у грудях, набряк слизових оболонок, задишку. У випадках отруєння ними необхідне дихання чистим киснем, навіть за незначних отруєнь, а також повний спокій. Як екст¬рений захід можна запропонувати вдихання сірководню чи пари аміаку. У разі потрапляння галогенів всередину допома¬гає крохмальний клейстер. Подразнення очей парою йоду можна зняти, промивши їх 1 % - ним розчином тіосульфату натрію (використовується як фіксаж для фото).
При отруєнні альдегідами виникає різке подразнення сли¬зових оболонок, кашель. Потерпілому треба випити склянку 0,2 %-ного розчину аміаку, а через кілька хвилин — склянку молока. Потрапляння всередину 25 г альдегідів спричинює смерть.
Вдихання пари чи вживання рідкого аміаку спричинює задуху, запаморочення, опіки слизових оболонок, кашель, нежить. У тяжких випадках з'являються судоми, марення, спазми голосової щілини. Потерпілому слід дати випити слабкий розчин оцту чи лимонного соку, потім викликати блювання. Можна дати рослинну олію або яєчний білок. Наслідком потрапляння рідкого аміаку в очі може стати повна сліпота.
Бензол дає відчуття сп'яніння, запаморочення. Може швид¬ко настати параліч дихання. У разі отруєння треба негайно викликати блювання, дати проносне. Якщо відсутнє дихання, необхідно застосувати штучну вентиляцію легенів чистим кис¬нем. Якщо потерпілий не втратив свідомість, потрібно напоїти його міцною кавою.
У разі отруєння мінеральними кислотами через стравохід, що супроводжується печією у шлунку та кишечнику, потер¬пілому потрібно дати прополоскати рот 5%-вим розчином гідрокарбонату натрію (соди), випити молока і бажано рослин¬ної олії. Допомагає також рідке борошняне тісто.
Отруєння тетраетилсвинцем, що входить як добавка до па¬лива для підвищення його октанового числа, має прихований період 10—12 год. Потім постраждалий відчуває слабкість, ну¬доту, запаморочення, в нього виникають галюцинації, психоз, він бачить жахливі сновидіння. Розвивається набряк легенів, спостерігаються судоми. Температура підвищується до 40 °С. Тривалий контакт з невеликими концентраціями тетраетил-свинцю викликає у чоловіків імпотенцію. Тетраетилсвинець, що потрапив на шкіру, слід змити бензином чи гасом. Якщо ця речовина потрапила всередину, треба викликати блювання, промити шлунок, дати активоване вугілля. Необхідна госпіта¬лізація. Перебіг такого отруєння важкий, повне одужання настає тільки через 1—2 місяці.Ураження речовинами загальноотруйної чи задушливої дії можливе під час неграмотного використання сильних анти¬септиків та інсектицидів. Для врятування життя необхідно застосувати специфічні протиотруйні речовини — антидоти. їх ефективність повною мірою виявляється тільки в разі введення у перші ж хвилини після появи ознак отруєння. Слід пам'ята¬ти, що в разі отруєнь речовинами задушливої дії штучне дихан¬ня протипоказане. При потраплянні отруйних речовин у шлунково-кишковий тракт проводять промивання за допомогою товстого зонда, якщо його немає, викликають блювання. Очі і рот промивають чистою водою. В усіх випадках хворих необхідно транспортувати у токсикологічні чи неврологічні відділення лікарень.