Перша допомога у разі отруєння
Поняття про отруєння. Найхарактерніші ознаки отруєння
Отруєння — це порушення функцій організму, спричинене потраплянням з навколишнього середовища токсичних речо¬вин, що не можуть бути знешкоджені внутрішніми силами ор-ганізму.
Дія отруйних речовин дуже різноманітна. Вона залежить від природи речовини, тобто її хімічної структури. Так, отрути можуть бути мінерального чи органічного походження, діяти на якісь окремі органи чи тканини (наприклад, кров, травну, нервову системи), завдавати шкоди загальному обмінові речо¬вин. Залежно від того, де виготовляються, зберігаються і засто¬совуються сильнодіючі речовини, отруєння можна умовно поділити на побутові, виробничі та отруєння речовинами, що застосовуються як зброя.
Побутові отруєння трапляються найчастіше. Це можуть бути отруєння, спричинені передозуванням лікарських препаратів, отруєння грибами, алкоголем, наркотичними ре-човинами, несвіжою чи зіпсованою їжею тощо.
Виробничі отруєння пов'язані із застосуванням на вироб¬ництві шкідливих для організму людини рідин, газів, аерозолів; виникають, як правило, в разі недодержання правил безпеки під час роботи з ними, а також у разі аварій на заводах, транспорті тощо.
Отруєння речовинами, що є хімічною зброєю, виникають під час проведення бойових дій. Женевською конвенцією прийня¬то рішення про заборону використання хімічної і бак-теріологічної зброї масового ураження, але арсенали, де зберігаються тисячі тонн отруйних речовин різного харак¬теру дії, ще залишилися, тому залишається і ризик їх застосу¬вання.
У побуті найчастіше зустрічаються харчові отруєння, причина яких полягає у споживанні зіпсованих продуктів. У разі недодержання правил зберігання, приготування їжі в антисанітарних умовах можливе потрапляння в продукти стафілококів, кишкової палички, сальмонели та інших мікро¬організмів, що починають швидко розмножуватися і в про¬цесі життєдіяльності виділяти токсини, отруйні для людини.
Найпоширеніша бактерія — кишкова паличка — є всюди: у повітрі, на предметах. Вона наявна у кишечнику людини і тварин. Більшість культур цієї бактерії не завдає шкоди, навіть допомагає травленню. Але є й такі, що можуть спричинити харчові отруєння.
Перші ознаки хвороби виникають раптово — загальна слаб¬кість, нудота, багаторазове блювання, спазми у животі, пронос, блідість, спрага, підвищення температури до 38—40 °С, частий пульс, судоми. Блювання та пронос зневоднюють організм, що призводить до втрати солей і порушення водно-сольового балан¬су. Кінцівки стають холодними, риси обличчя загострюються, спостерігаються судоми гомілкових м'язів.
У таких випадках негайно викликають швидку допомогу, а отруєному кілька разів промивають шлунок. Для цього його примушують випити близько двох літрів води, а потім викли¬кають блювання подразненням кореня язика. Процедуру по¬вторюють доти, доки не з'являться чисті промивні води. Після промивання рекомендується пити багато чаю, соків, але їсти забороняється. Для зігрівання хворого обкладають грілками. З лікарських препаратів можна давати тільки протипроносні та знеболювальні засоби.
З усіх харчових отруєнь найнебезпечнішим є отруєння гри¬бами. Неприпустимо збирати гриби, яких не знаєш. Краще принести менше грибів, ніж поставити під загрозу власне жит¬тя і життя близьких.
Отруєння грибами відбувається не тільки через вживання власне отруйних грибів, а й таких, що вважаються умовно їстівними (методика їх приготування інша), або їстівних, що зіпсувалися під час зберігання.
Багато грибів мають своїх отруйних «двійників». Особливо небезпечні двійники опеньок, печериць, підберезників. Смер¬тельно отруйний гриб — бліда поганка — широко відомий як тонкий білий гриб з характерною «спідничкою» на ніжці біля піляпки. Але це не найпоширеніший її різновид. Дуже легко сплутати молоду бліду поганку і молоду печерицю. Є різнови¬ди, що вміло маскуються під сироїжку.
Отруйні речовини, які містяться всередині гриба, не руйну¬ються під час термічної обробки, засолення чи висушування. До¬статньо невеликого шматочка, щоб смертельно отруїтися. Клінічна картина отруєння блідою поганкою нагадує картину захворювання на холеру. Небезпечним є те, що отруєння блідою поганкою має свій прихований період. Тільки через 6—8 год починаються блювання, сильний біль у животі, пронос, виділяється холодний піт. Далі спостерігаються уповільнення пульсу, судоми, послаблення серцевої діяль¬ності. Через деякий час стан потерпілого поліпшується, але не надовго. Напади повторюються впродовж кількох днів і через 5—10 діб настає смерть.