Пієлонефрит, гостра і хронічна недостатність нирок
Лікування у початковому періоді спрямоване на основну хворобу, внаслідок якої розвинулася недостатність нирок. При крововтраті, ексикозі для заповнення кров'яного русла внутрішньовенно вводять 5% розчин глюкози, сольові розчини (без калію), кровозамінники. Пpи отруєннях дають унітіол. У разі переливання несумісної крові здійснюють заміну ії.
У олігоануричному періоді важливо стежити за балансом води. Кількість введеної рідини повинна дорівнювати 500 мл плюс усі видимі втрати її за попередній пень. У харчовому раціоні білок обмежують до 0,6-0,7 г/кг маси тіла на добу (дієта Джіордано-Джюванетті), енергетична цінність їжі повинна становити 335-376• кДж (80—90 ккал) на 1 кг маси тіла.
Важливою є боротьба з гіперкалішією (внутрішньовенне введення 10 % глюкози з інсуліном, 10 % розчину кальцію). Добрий ефект дістають від шлунково-кишкового діалізу, після якого помітно зменшується в крові рівень як калій, так і азотистих шлаків. Для діалізу можна використовувати розчин Амбурже (натрію гідрокарбонату 20 г, сухої глюкоза 70 г, цукру 900 г на 10 л води). Одним-двома літрами цього розчину промивають шлунок, а решту використовують для іригації кишок за допомогою високої клізми. Важливо стимулювати діурез фуросемідом, манітолом. Для боротьби з ацидозом внутрішньовенне краплинне вводять 4 % розчин натрію гідрокарбонату.
Якщо анурія утримується протягом 24—48 год, рівень сечовини перевищує 24 ммоль/л, калію 7,5 ммоль/л і рН крові нижче 7,2, слід негайно провести хворому гемодіаліз.
У періоді відновлення діурезу організм треба забезпечити рідиною і солями відповідно до їхніх втрат. На стадії видужування дитина перебуває під постійним наглядом фельдшера і лікаря, одержуючи повноцінне лікування. У разі потреби застосовують симптоматичну терапію. Протягом двох років періодично роблять загальні аналізи сечі, крові, перевіряють функцію нирок, вимірюють артеріальний тиск. Дитину можна зняти з диспансерного обліку, якщо за дворічний період не було ні клінічних, ні лабораторних відхилень.
Клініка хронічної недостатності нирок. Хронічна недостатність нирок — це фінал тяжких і хронічних ниркових хвороб (гломерулонефриту, пієлонефриту, спадкових і природжених нефропатій та ін.). її перебіг можна поділити на дві стадії: початкову, або компенсаторну (поліуричну), і кінцеву, або уремічну (олігоануричну).
Початкова стадія триває роками. Оскільки концентраційна функція нирок недостатня, то усунення шлаків із організму компенсується їх розведенням і виведенням з великою кількістю рідини. Поліурія досягає 4—5 л на добу. Хворі ще почувають себе відносно задовільно. Проте можливі зниження апетиту, слабкість, утомлюваність. Шкіра бліда і суха. Відносна густина сечі нижча від 1015. В крові до 16 ммоль/л підвищується вміст сечовини. Клубочкова фільтрація становить близько 25 % норми. Розвивається анемія.
Перша стадія хронічної недостатності нирок поступово переходить у другу — декомпенсовану. Діурез зменшується до олігурії, а надалі до анурії. Настає декомпенсація всіх функцій нирок. Кількість сечовини і креатиніну збільшується в 5—20 разів порівняно з нормою Підвищується до 6—7 ммоль/л рівень калію. Розвивається ацидоз. Через порушення гомеостазу і гіперазотемії стан хворих різко погіршується З'являються анорексія, постійний головний біль. Шкіра бліда або жовтувато-сіра, ніби посипана сіруватою пудрою (кристали натрію, хлориду і сечовини). Виражений свербіж. Місцями на шкірі спостерігаються потехіальні висипання. Внаслідок втрат кальцію кістки розм'якшуються. Надмір сечовини виділяється через слизові оболонки травного каналу, органів дихання, осідає на плевру, перикард. Тому розвивається клінічна картина стоматиту, гастроентериту (блювання, пронос, біль у животі), ларингіту, трахеобронхіту, пневмонії, плевриту, перикардиту. Порушується серцева діяльність (брадикардія). Межі серця поширені, тони ослаблені. Може бути систолічний шум, шум тертя перикарда. Внаслідок ацидозу глибоким і шумним стає дихання. Печінка збільшена, болюча. Наростають нервово-психічні розлади: втрата свідомості, клініко-тонічні судороги. Надалі розвивається кома, і хворий гине.
Лікування. У першій стадії потрібно активно лікувати патологічний процес, який призвів до хронічної недостатності нирок. Бажано, щоб діти відвідували школу для підтримки позитивного емоційного тонусу. Але їх звільняють від занять фізкультурою, будь-яких понадурочних навантажень, їм надають додатковий вихідний день. У дошкільному віці перебування в дитячому колективі забороняється у зв'язку з можливістю інфікування.У лікуванні основне значення має дієта із зменшеним вмістом білка, але високою енергетичною цінністю за рахунок жирів, вуглеводів. Кількість білка становить 1,5—0,6 г/кг маси тіла залежно від рівня сечовини у крові. Таким вимогам відповідають різні варіанти дієти Джіордано-Джіованетті, яку можна призначати дітям після трирічного віку. У зв'язку з поліурією кількість рідини не обмежують. Сольовий баланс має бути нульовим, тобто солі дають стільки, скільки її виділяється з організму.