Пов'язки і правила їх накладання
Первинна пов'язка часто прилипає до рани внаслідок виси¬хання крові, що її просочує, і зняти її без пошкодження рани можна, лише застосувавши пероксид гідрогену, яким слід добре змочити місце навколо рани і саму рану. Інакше рана може відкритися, що створює загрозу її інфікування чи крово¬течі.
Стерильні пов'язки на голову
У випадку травмування голови на рану накладають різні типи пов'язок з використанням бинтів, серветок, лейкопластиру, косинок тощо. Основними типами пов'язок на голову є пов'язки «чепець» (її ще інколи називають «шапка Гіппократа»), «вуздечка», а також хрестоподібна і плащоподібна пов'язки.
Як правило, на рани волосистої частини голови накладають пов'язку у вигляді «чіпця» (мал. 10), яку закріплюють стрічкою бинта за нижню щелепу. Від бинта відривають відрізок довжиною близько 1 м і кладуть його на тім'я. Кінці спускають вертикально вниз попереду вушних раковин і підтримують у натягнутому стані. Навколо голови роблять
Мал. 10. Накладання пов'язки у вигляді «чіпця».круговий закріплювальний хід, а потім, дійшовши до вер¬тикальної смуги, бинт обгортають навколо неї і ведуть під ку¬том на потилицю. Чергуючи ходи бинта через потилицю і лоб та кожний раз спрямовуючи його більш вертикально, закрива¬ють усю поверхню волосистої частини голови і лоб. Після цього двома-трьома круговими турами бинта навколо голови закріплюють пов'язку. Кінці бинта зав'язують під підбо¬ріддям.
Якщо поранено шию, гортань, потилицю, доцільно наклада¬ти хрестоподібну пов'язку (мал. 11). Це здійснюється таким чи¬ном. Бинт закріплюють круговими ходами навколо голови, а потім вище та позаду лівої вушної раковини його спускають косо вниз на шию. Далі бинт проходить уздовж правої бокової поверхні шиї, закриває її передню частину і повертається на потилицю. Потім бинт проходить вище правого та лівого вух і повторює ходи. Закріплення пов'язки відбувається туром бинта навколо голови.
Якщо уражено більшу частину голови, зокрема обличчя, як правило, використовують пов'язку типу «вуздечка» (мал. 12). Після двох-трьох кругових турів бинта через лоб і потилицю, його ведуть на шию і підборіддя, роблять кілька вертикальних ходів через підборіддя і тім'я. Потім з-під підборіддя бинт ведуть по потилиці і спускають на передню частину під¬боріддя. За кілька кругових ходів він поступово перемі¬щується на шию і гортань. Коли вкрита вся травмована части¬на, бинт закріплюють за допомогою липкого пластиру чи шпильки.
Мал. 11. Хрестоподібна пов'язка. Мал. 12. Пов'язка на голову у вигляді «вуздечки».
Мал. 13. Пращоподібні пов'язки на ніс, лоб і підборіддя.
Коли є незначні травми носа, лоба, підборіддя, користу¬ються пращоподібними пов'язками (мал. 13), які складають¬ся з вирізаного Х-подібно шматка тканини чи марлі. Під таку пов'язку обов'язково підкладають стерильну серветку.
Специфічну хрестоподібну пов'язку використовують у ви¬падках ураження очей. Бинтування починають із закріплюю¬чого ходу бинта навколо голови. Далі бинт ведуть з потилиці під праве вухо і на праве око чи під ліве вухо і на ліве око. Потім ходи бинта чергують — один хід на око, другий — навколо го¬лови. Пов'язка на обидва ока складається з однакових симет¬ричних пов'язок, що накладаються на праве і ліве око окремо.
Стерильні пов'язки на груди
На груди накладають в основному хрестоподібні пов'язки.
Хрестоподібну пов'язку (мал. 14) починають накладати знизу, спіральне піднімаючись угору.
Далі роблять фіксуючий хід знизу через праве надпліччя і повертають¬ся знову на грудну клітку. Зробив¬ши кілька кругових спіральних турів, піднімають бинт на ліве надпліччя. Кінець бинта закріплю¬ють шпилькою.