Подорожник великий – лікарське застосування

Також рекомендують приймати при первинній обробці травматичних ран, а також при довгому періоді не заживання ран, а також при флегмонах, фурункульозі.

Плантаглюцид

Плантаглюцид – лікарський препарат, виготовлений з водного екстракту листків подорожника великого. Він містить слиз, один з глікозидів, вільні неорганічні солі. Являє собою порошок, розчинний у воді з утворенням колоїдного розчину.

Володіє спазмолітичною, проти виразковою дією. Застосовується для лікування гіпоацидних гастритів, виразкових захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки з нормальною і зниженою кислотністю. Приймають по 0,5-1 г 2-3 рази на день за 20-30 хв. до їжі. Перед вживанням гранули розводять в ¼ стакана теплої води. Курс лікування в період загострення складає 3-4 тижні. Для профілактики рецидивів приймають по 1 г 1-2 рази в день протягом 1-2 місяців. Випускається у вигляді гранул в флаконах по 50 г і в пакетах по 2 г.

Збір “Глетимин”

Застосовується як протикашлевий засіб.

У Львові випускають “Вітапектин з соком подорожника”, який застосовується в якості харчової добавки.

В народній медицині з лікувальною метою використовують листки і насіння. Листки збирають в період цвітіння, насіння – після дозрівання. Листки зрізають ножем, не порушуючи кореневу систему.

Як в алопатії, подорожник великий використовується при захворюваннях ШКТ , хронічних гастритах із зниженою кислотністю, при метеоризмі, хронічних колітах, виразці шлунка і дванадцятипалої кишки, раку шлунка і кишечнику, захворюваннях жовчного міхура, так як він покращує травлення їжі, підвищує апетит. При недостатній секреції шлункового соку, виразковій хворобі народна медицина, крім соку із свіжих листків подорожника, рекомендує застосовувати відвар насіння.Відвар насіння і сік рослини – добрий відхаркуючий засіб при кашлю. Їх рекомендують застосовувати з медом при бронхіті, плевриті, бронхіальній астмі, коклюші, як бактерицидний, послаблюючий, протизапальний засіб.

Із настойки чи соку подорожника роблять промивання і примочки на кон’юктиву при запаленні і травмах ока. Свіже листя і відвар із них прикладають на травмовану поверхню, нариви, фурункули, флегмони. В давнину при таких захворюваннях подорожник був мало не єдиний і признаний ефективним засобом лікування.

В корейській народній медицині рекомендують приймати подорожник і його препарати при серцевих і ниркових набряках, при відтоках в період вагітності, асциті; для прискорення загоювання ран і при гнійних ураженнях шкіри в лікувальній дозі 6-15 г на добу; при запальних захворюваннях сечового міхура та сечовивідних шляхів, при гострому і хронічному бронхіті, гострій і хронічній бактеріальній дизентерії, порушенні травлення. Подорожник великий – дуже відома рослина, яка часто застосовується в народній медицині, тому його часто включають в лікарські збори, які використовуються для лікування різних захворюваннях.

Жарознижуючий, потогінний збір: кореневище алтея лікарського, листків мати-й-мачухи, шишок сосни звичайної по 20 г, трави материнки звичайної, листків подорожника великого і плодів кропу запашного по 10 г.

Збір, який застосовується при тріщинах і переломах кісток: квітки звіробою звичайного – 20 г., трави болиголова плямистого, листків подорожника великого і насіння сосни звичайної по 10 г.

Збір, який приймається при гастритах із зниженою кислотністю: трави звіробою звичайного і листків подорожника великого по 20 г., трави золототисячника зонтичного, листків кропиви дводомної і рилець кукурудзи звичайної по 10 г.

Збір пом’якшуючий і обволікаючий: трави медунки темної, зерна овсу посівного, листків подорожника великого по 20 г., квітів ромашки лікарської – 30 г.