Зворотний зв'язок

Препарати кальцію і вітаміну D у профілактиці та лікуванні остеопорозу

В органічному і неорганічному світі кальцій є одним із найцікавіших елементів. Його функції та місце в людському організмі були предметом багатьох досліджень, починаючи від сивої давнини.

Перші згадки про застосування кальцію з лікувальною метою у вигляді природньої крейди можна знайти у працях Галена, Цельса, Авіцени; при цьому кальцій рекомендували вживати при нервовому виснаженні, слабкості, запамороченнях, випадінні зубів, волосся, деяких захворюваннях шкіри.

За статтею Великої Медичної Енциклопедії, датованої 1928 роком, показаннями до призначення препаратів кальцію є: тетанія, спазмофілія, ниркові набряки, геморагічні нефрити, різні форми остеопатій, хронічна інфекція, особливо та, що перебігає із симптомами дратівливої слабкості нервової системи, бронхіальна астма, перепонкоподібний коліт, сінна лихоманка, кропив’янка, набряк Квінке, запальні набряки різного генезу, як профілактичний засіб перед операціями із загрозою великих крововтрат.

Як бачимо, у такому спектрі клінічних показань дуже незначне місце відводиться патологіям кісткової системи, наведеним під загальною назвою „різні форми остеопатій“. Сьогодні ці нозології об’єднані під більш зрозумілим терміном „кальцій-дефіцитних хвороб“, серед яких перше місце посідає патологія опорно-рухового апарату (Є.А. Насонов, 1998).

До 20-30-х років минулого століття у світовій літературі остеопороз як окремий термін фактично не фігурував, натомість вся дегенеративно-дистрофічна патологія кісткової системи визначалася як „остеопатія“. Слід зазначити, що в 1890 році у Дерптському університеті (нині Тарту) А. Логінов захистив магістерську дисертацію з ветеринарії: «До питання остеопорозу як самостійної хвороби у коней». У цій праці автор вказував на необхідність профілактики остеопорозу у молодих коней шляхом додавання у раціон вапна.

Тривалий час у літературі не було жодних данних стосовно фундаментальних досліджень, які б виявляли зв’язок між дефіцитом кальцію й остеопорозом у тварин.

У 1960 році B. Nordin. опублікував огляд таких досліджень, але всі вони були малодостовірними внаслідок нестандартної оцінки результатів і малих вибірок. Остеопороз у цих дослідженнях часто ототожнювали з остеомаляцією та остеопенією, що свідчить про відсутність діагностичних (морфологічних і лабораторних) критеріїв.

Наступним кроком у вивченні остеопорозу і ролі препаратів кальцію у його профілактиці та лікуванні був ряд досліджень (V. Matkovic, B. Ettinger, K. Thomson), присвячених залежності рівня захворюваності на остеопороз у різних географічних широтах від вмісту кальцію у раціоні популяцій.

Автори відзначили більшу кісткову масу у жителів регіонів з вищим показником вживанням кальцію. Паралельно проводилося вивчення балансу кальцію в окремих популяціях і обгрунтовувалися добові норми споживання цього елементу для різних вікових категорій. Цікавими є результати декількох досліджень (Wheden, 1959, M. Harrison, 1961), які свідчать про зміни кісткової маси при добовому вживанні кальцію в дозах від 400 до 2400 мг. При цьому найбільший приріст спостерігався при споживанні 1000–1500 мг/добу. Автори не відмітили суттєвих змін при добовому вживанні кальцію понад 2000 мг.

При дослідженні балансу кальцію у хворих з різними видами остеопорозу відзначилося чітке збільшення кишкової абсорбції кальцію при вживанні його у дозах понад 1200 мг/добу (M. Harrison, «Lancet», 1961; B. Nordin, 1979).

У Сполучених Штатах майже третина жінок постменопаузального віку, які були обстежені в рамках Національного дослідження з вивчення здоров’я і харчування (National Health And Nutritional Examination Survey — HANES) 1976–1980 років, вживали на добу не більш як 400 мг елементарного (іонізованого) кальцію. Наступні широкомасштабні дослідження, проведені протягом 1988–1991 років, показали дуже незначне збільшення цього показника.

У червні 1994 року в США відбулася конференція з розробки консенсусу стосовно кальцію (NIH), резолюція якої щодо рекомендованих норм для різних категорій населення була схвалена спочатку Національним Інститутом здоров’я, а потім і комітетом ВООЗ. Норми, з певними змінами стосовно вагітних жінок, наводяться у таблиці 1.

Екперти ВООЗ (1996) рекомендують при всіх спірних питаннях із застосування препаратів кальцію в клінічній практиці дотримуватися саме цих доз.На жаль, в Україні ситуація із добовим вживанням елементарного кальцію досить невтішна. Дослідженнями співробітників Інституту геронтології АМН України було встановлено, що вміст кальцію в харчовому раціоні жінок української популяції є значно нижчим від рекомендованих норм (В.В. Поворознюк; Н.В. Григор’єва, 2001). Це нерозривно пов’язано з високою частотою у жінок патологічних переломів кісток типової локалізації (хребет, шийка стегна, головка променевої кістки). Особливої уваги заслуговують дані щодо кількості кальцію в добовому раціоні дітей 10–13 років у міській і сільській місцевостях, що складає 700–400 мг і менше у 28–100% дітей, залежно від місцевості, при віковій нормі 1200–1500 мг елементарного кальцію на добу.


Реферати!

У нас ви зможете знайти і ознайомитися з рефератами на будь-яку тему.







Не знайшли потрібний реферат ?

Замовте написання реферату на потрібну Вам тему

Замовити реферат