Профілактика правця
Інша річ, якщо людина не одержала щеплення проти правця, їй також проводять обробку рани, а до того ж ще й обов'язково вводять готові антитіла. У цьому разі постраждалий одержує подвійну дозу правцевого анатоксину. Проте ці заходи не завжди забезпечують захист проти правця, оскільки ^.протиправцева сироватка швидко виводиться із організму, а -Д активні антитіла в потрібній кількості з'являються в організмі десь лише через місяць після введення анатоксину. Отже, між виведенням пасивних антитіл і появою в крові активного антитоксину утворюється так званий беззахисний інтервал, який може стати трагічним для людини. До того ж протиправцева сироватка може спричинити тяжку алергічну реакцію.
Таким чином, головною зброєю в боротьбі з правцем є запобіжні щеплення, тобто імунізація правцевим анатоксином.
Це необхідно зніти всім
Спочатку активній імунізації підлягали лише так звані декретовані шари населення, тобто люди, які в зв’язку з професійною діяльністю могли травмуватися. Це будівельники, землекопи, робітники, службовці залізниць, працівники водопровідних та очисних споруд та ін. При цьому було відзначено високу ефективність активної профілактики правця: захворюваність на цю тяжку недугу серед декретованих груп населення різко зменшилось.
Згодом було прийнято рішення про проведення масової імунізації проти правця.
Чому ж усе-таки хворобу неподолано й досі? Адже вакцинація проти правцю у нас здійснюється з 1960 року.
Причин кілька. У ті часи, коли планових щеплень не робили, здебільшого хворіли діти. Тепер діти та молодь майже не хворіють, оскільки внаслідок щеплень захищені від правцю на 75-90%. Натомість помітне “старіння” хвороби: 85% хворих – це люди похилого віку. Вони або зовсім не були щеплені проти працю, або відтоді минуло більше як 10 років. Тобто через порушення як планової активної, так і активно-пасивної (після травми) вакцинації, у них відсутній захисний бар’єр.
Прикро, що через незнання або безпечність 80% тих, хто зазнав травм, не звертався вчасно по медичну допомогу.Високі ризики зараження зберігають у регіонах, де рівень забруднення грунтів правцевою паличкою становить 95-98%.
Отже, запобігти захворюванню допомагає активна імунізація. Щеплення правцевим амотоксином не шкідливе для здоров’я людини. Правда інколи у відповідь на введення препаратів можуть спостерігатись місцеві реакції: незначне і короткочасне підвищення температури тіла, неприємне відчуття і невелике ущільнення у місці уколу. Вікових протипоказань для щеплення проти правця не існує.
Імунізацію не проводять, лише при ослабленні організму, зумовленому деякими хворобами. Є чітко окреслений список протипоказань, на який орієнтуються медичні працівники при проведенні імунізації населення.
Щеплення розпочинають з тримісячного віку, триразово з інтервалом 30 днів.
Першу ревакцинацію проводять у 18 міс. Інтервал між вакцинацією повинен становити не менш 12 міс і не більше 2 років.
Повторну ревакцинацію проводять в 6 років, а потім в 11 і 16 років, далі – через кожні 10 років.
Застосовують коклюшно-дифтерійно-правцеву (АКДП), а дифтерійно-правцеву (АДП) вакцини, які містять правцевий анатоксин.
Дітям понад 8 років і дорослим щеплення роблять АДП-М – препаратом із зменшеним вмістом дифтерійного анатоксину. Календар щеплень розроблено ВООЗ, але в кожній країні він може мати свої особливості, а також змінюватися залежно від епідемічної ситуації.
У країнах, де поширений правець новонароджених, імунізують проти правцю вагітних.
Дорослих, раніше не імунізованих препаратами, що містять правцевий анатоксин, щеплять двічі з інтервалом в 0-40 діб.