Ревматологія: визначення, класифікація, етіологічні чинники. Основні критерії діагностики. Принципи лікування. Профілактика і прогноз

Утримання

Визначення клінічної дисципліни ревматологии 3

Класифікація ревматичних хвороб . 3

Робоча класифікація і номенклатура ревматичних хвороб (1985) . 4

Етіологічні чинники ревматичних хвороб (суглобного синдрому) 7

Основні критерії діагностики РБ 10

Ревматизм (Гостра ревматична лихоманка) 10

Ревматоидный артрит (РА) 11

Остеоартроз (остеоартрит) 11

Подагра 12

Принципы лечения и основные группы противоревматических препаратов . 13

Оценка трудоспособности больных РБ 17

Профилактика и прогноз . 18

Список литературы 20

Визначення клінічної дисципліни ревматологии

Ревматология як самостійна науково-практична дисципліна сформувалася 25 років тому. Ревматичні хвороби (РБ) являють собою одну з найбільше поширених патологій організму людини. В даний час в Україні зареєстровано більш 3 млн. хворих. По поширеності РБ знаходяться на 3 місці після захворювань органів кровообігу і травлення. У структурі первинної інвалідності займає 2 місце. По тимчасовій непрацездатності знаходяться на 1 місці серед хвороб внутрішніх органів.

У поняття «ревматичні хвороби» включають різноманітні по походженню захворювання переважно системного, рідше локального характеру, що протікають із стійким або минущим суглобним синдромом. Це ревматизм і дифузійні хвороби сполучної тканини, такі, як системна червона волчанка(ВКВ), системна склеродермия(ССД), дерматополимиозит і інші, різноманітні артриты й артрозы, хвороби хребта запального і дегенеративного характеру, хвороби м'яких (внесуставных, околосуставных) тканин, як, наприклад, периартриты, бурситы, міозити .

Теоретичним обгрунтуванням об'єднання цих численних хвороб в одну групу явилася те обставина, що їхню основу складають переважну поразку сполучної тканини, як щільної, до якої відносять дерму, сухожильно-связочный апарат, хрящову, кісткову тканину й інші, так і її спеціальних типів (синовиальные і серозные оболонки, базальные мембрани судин і епітелію й ін.).

Перераховані вище анатомічні структури найбільше часто утягуються в патологічний процес при ревматичних хворобах, їхньою відмінною рисою є системна поразка сполучної тканини запального або дистрофічного генеза, що знаходить свій відбиток у розвитку полиартритов, в основі яких лежить запалення синовиальных оболонок багатьох суглобів, полиостеоартрозов (для котрих характерно переважне залучення в процес хрящових структур суглобів), дерматополимиозитов. Істинно системними хворобами сполучної тканини є системна червона волчанка і близькі аутоиммунные захворювання, при котрих одночасно уражається шкіра, суглоби, серозные оболонки, базальные мембрани судин.