Регуляція систем кровообігу
У великих венах під час скорочень серця тиск крові коливається. Це явище називають венним пульсом. Воно обумовлене тим, що при систолі передсердь кров з вен не надходить до серця і тиск у них зростає. Під час діастоли передсердь кров’яний тиск у венах швидко знижується, що і є причиною венозних пульсових хвиль.
4. Центральна регуляція місцевого кровобігу.
Центральна регуляція системного кровобігу зводитьcя до зміни судинного тонусу у відповідності із змінами тиску в судинній системі.
Центральна регуляція гемодиниміки здійснюється судинним центром (СЦ), нейрони якого розташовані на дні 4 мозкового шлуночка біля ядер блукаючого нерва у довгастому мозку. СЦ складається з двох відділів: судиннозвужуючого, або пресорного (СЗ) і судиннорозширюючого, або депресорного (СР). При подразненні СЗ судини звужуються і тиск крові зростає, при подразненні СР - навпаки. Свої впливи СЦ здійснює через симпатичні нерви. Вони є двох типів: 1) адренергічні (медіатором є норадреналін) звужують судини; 2) холінергічні (медіатором є ацетилхолін) розширюють судини. Після перерізки симпатичних нервів імпульсація припиняється і судини розширюються тиском крові.
Головну роль у регуляції тонусу СЦ відіграють баро- і хеморецептори. Ділянки судинної системи, де зосереджені ці рецептори називаються рефлексогенними зонами (аорта, місце розгалуження сонної та легеневої артерій). Рецептори інших артерій у тому числі й мікроциркуляторного русла, беруть участь головним чином у місцевих перерозподільних реакціях кровообігу.
Барорецептори збуджуються під час розтягування стінки судини (обумовлено підвищенням тиску). Аферентні імпульси спрямовуються до ядер серцевих нервів і СЦ. У СЦ збуджується СР відділ, який за механізмом реципрокної іннервації гальмує активність СЗ відділу. Отже, судина розширюється, опір зменшується, тиск падає. Одночасно зменшується симпатичний тонічний вплив і на венозний відділ, що призводить до збільшення його ємності. Внаслідок цього зменшуються венозні повернення і УО серця. Зменшенню тиску крові сприяє також сповільнення роботи серця, що є наслідком подразнення ядер блукаючого серцевого нерва аферентною інформацією від барорецепторів.
Протилежна реакція спостерігається у випадку зниження тиску (стискання судин).
На тонус кровоносних судин впливають різні хімічні речовини, які подразнюють хеморецептори. Так, звужують судини адреналін і норадреналін, вазопресин, ангіотензин, альдостерон, серотонін. Розширюють судини: гістамін (виробляється в стінках шлунка і кишок), медулін (надниркові залози), АТФ і продукти її розщеплення: аденілова, молочна і вугільна кислоти тощо.
На судинні реакції у людини впливають різні емоції. Це виявляється у зміні кольору шкіри (зблідніння, почервоніння) і підвищення кров’яного тиску.
5. Регуляція регіонарного кровотоку
Місцеві (регіонарні) механізми регуляції кровотоку спрямовані на збереження кровотоку відповідного органу як у стані спокою, так і під час активної діяльності. Ауторегуляцію місцевого кровопостачання здійснюють два механізми: механічний (міогенний) та хімічний (обмінний).
«Інструментом» механічної ауторегуляції є м’язові волокна судин. Вони мають особливість скорочуватись тим сильніше, чим більше будуть розтягнуті, і розслаблятися при зниженні тиску. Таким чином, зберігається відносно сталий кровоток у даній судинній ділянці.
Більш точну регуляцію місцевої ОШК забезпечує хімічна ауторегуляція. «Інструментом» даного механізму є продукти метаболізму (хімічні речовини), які впливають на гладкі м’язи в стінках судин, розслаблюючи їх і у такий спосіб посилюючи ОШК. Чим більшою буде активність органу, тим більшою буде метаболічна його активність, а, отже, і більшим буде кровопостачання органу.Особливості кровообігу при фізичному навантаженні:
1. «Відміняються» рефлекси, які контролюють артеріальний тиск у стані спокою.
2. Посилюється кровообіг у працюючих органах і погіршується в непрацюючих. Це є результатом різкого скорочення кровоносних артерій під впливом симпатичних судинозвужуючих імпульсів. Кровоток у мозку не змінюється. Це забезпечується власною автономною регуляцією.