Регуляція систем кровообігу

1. Функціональна організація судинної системи

Безперервний рух крові по судинах називають кровообігом. До системи органів кровообігу належить серце (джерело енергії, що забезпечує рух крові) та судини (виконують транспортну і перерозподільну функції).

Серце при скороченні виштовхує кров в артеріальні судини, які розтягуються і в середині них розвивається тиск крові. Завдяки градієнту тиску крові в артеріальному і венозному відділах кожного кола кровообігу кров просувається по судинах і знову повертається до серця.

Рух крові по судинах зустрічає протидію - опір кровотоку, його називають судинним, або переферичним, опором. Всі кровоносні судини, за винятком капілярів, мають еластичні, колагенові та м’язові волокна, які перешкоджають розтягуванню судини, тобто чинять опір тиску крові - судинний тонус.

Судинний опір залежить від: 1) діаметру просвіту судини - чим більший діаметр, тим менший опір; 2) в’язкості крові - чим вища в’язкість, тим більший опір; 3) довжини судини - чим довша судина, тим більший опір; 4) різниці тисків в артеріальному і венозному відділах судинної системи - пряма залежність; 5) ХОК - зворотня залежність.

При вивченні величини кровотоку розрізняють об’ємну та лінійну швидкості.

Об’мною швидкістю кровотоку (ОШК) називають кількість крові, що протікає через всю кровоносну систему за одиницю часу. Ця величина аналогічна ХОК і вимірюється в мл/хв. Розрізняють загальну ОШК і місцеву ОШК (кровоток в окремому органі). При фізичній роботі в активних органах (м’язи, серце та ін.) збільшуються загальна і місцева ОШК, в неактивних - навпаки. Кровоток у мозку не змінюється.

Лінійна швидкість кровотоку (ЛШК) - це швидкість руху частин крові вздовж судини. ЛШК вимірюється в см/с, вона прямопропорційна ОШК і зворотно пропорційна площі перерізу кровоносного русла. ЛШК більша в середині судини, ніж біля її стінок.

Система кровообігу є замкнутою системою кровоносних судин. Залежно від виконуваної функції судини поділяються на:

1. Амортизуючі - згладжують систолічні коливання кровотоку, що виникають періодично (аорта, легеневий стовбур, великі артерії).

2. Резистивні - судини найбільшого опору (кінцеві артерії, артеріоли, капіляри, венули).

3. Судини-сфінктери - це скупчення непосмугованих м’язових клітин, на початку капілярів. Вони регулюють кількість активних капілярів.

4. Обмінні - через них відбувається обмін речовин між кров’ю і клітинами тканин організму (капіляри).

5. Ємкісні - завдяки здатності розтягуватись, вони вміщують великий об’єм крові (вени).

6. Шунтуючі - перекидають кров із артеріол у венули, минаючи капіляри.

2. Кровоток у артеріальній системі

У міру просування крові по судинах величина кров’яного тиску знижується. Це пов’язано із значним збільшенням загального діаметра судин.

Чинники, які визначають рівень кров’яного тиску:

1. ХОК - пряма залежність.

2. Судинний опір - пряма залежність.