Роль інфекційного фактору в невиношуванні вагітності

РЕЗЮМЕ.

В роботі про¬ведено ретроспективний аналіз 1894 історій хвороб і родів вагітних із загрозою переривання вагітності, самовільними викид¬нями та передчасними пологами. Встановлено, що перший та другий ступені чистоти піхви в 3 рази частіше спостерігаються у вагітних, у яких вдалося пролонгувати вагітність, тоді як третій і четвертий ступені чистоти піхви мали місце в 1,8 рази частіше у жінок, у яких вагітність закінчилася самовільним викиднем чи передчасними пологами.

Цілеспрямоване визначення характеру мікрофлори вмісту піхви та дородова санація вагітних є одним із резервів, який дозво¬лить знизити частоту невиношування вагітності.

Однією із актуальних проблем в сучасному акушерстві залишається проблема невиношування вагітності. Дана проблема має не лише медичні, але й соціальні аспекти, що зумовлено низьким рівнем народжуваності та відсутністю тенденції до зниження частоти невиношування як в нашій країні, так і за кордоном. По даних ВООЗ, частота спонтанних викиднів складає 15-20%, а перед¬часних пологів - 4,5-7,3%. На фоні загального зниження народжуваності зменшення рівня самовільних викиднів та передчасних пологів стає вагомим резервом, котрий дає можливість значно покращити складну демографічну ситуацію в країні [4].

Відомо, що недоношені діти страждають на фізичну, інтелектуаль¬ну та емоційну неповноцінність. Питома вага недоношених дітей в структурі перинатальної смертності досягає 50-70%. Показник мертвонароджува-ності у недоношених в 5-15 разів вище ніж у доношених дітей, а ранньої неонатальної смертності вище в 25-30 разів [6].

Проблема невиношування вагітності є поліетіологічною. Необ¬хідно відзначити, що до сьогоднішнього дня невияснених причин переривання вагітності є багато і частота їх залишається високою - 12-41,2% [5]. Серед факторів, що приводять до переривання вагітності, все ж таки вагоме місце займає інфекційний фактор. Так за даними Г.К.Степанківської /1994/ наявність генітальної та екстрагенітальної інфекції в організмі жінки складає 31,5% серед всіх причин переривання вагітності [3].

Ще в 1892 році А.Додерлейном вперше були описані лактобацили, як переважаюча складова нормальної вагінальної мікро¬флори. В даний час встановлено, що нормальний мікробний склад флори піхви включає біля 60 штамів бактерій і залежить від багатьох факторів: віку жінки, фази менструального циклу, сексуальної активності, наявності вагітності, використання сперміцидів, ВМС, антибіотиків, глюкокортикоїдів, цитостатиків, наявності деяких екстрагенітальних захворювань і т.д. Але ознакою здоров'я вважається переважання лактобацил /до 95%/ в мікробному пейзажі піхви [1].

Матеріал і методи дослідження.

Виходячи із вище сказаного, ми вирішили проаналізувати характер мікрофлори піхви у вагітних із загрозою переривання вагітності, самовільними викиднями та передчасними пологами, взявши за основу дані мікроскопії мазків із вмісту піхви. Мазки приготовляли за стандартною методикою; шляхом фарбування 1% водним розчином метиленового синього. Проведений ретро¬спективний аналіз 1894 історій хвороб і родів вагітних із загрозою переривання вагітності, самовільними викиднями та передчасними пологами, котрі знаходилися на стаціонарному лікуванні в Коломийському пологовому будинку за період 1995-1999 роки.

Результати досліджень та їх обговорення.

Встановлено, що частота невиношування вагітності в середньому складає 15,8%. Серед обстежених в першому триместрі було 850 жінок /44,9%/, в другому триместрі - 455 /24%/, в третьому триместрі - 589 /31,1%/. Із 1894 обстежених жінок у 1045 /55,2%/ вагітність була збережена. Незважаючи на проведене лікування вагітність перервалася у 849 жінок, що складає 44,8%. Дані про кількісний склад вагітних по триместрах вагітності наведено в таблиці 1.

Таблиця 1.

З наведених даних випливає, що частота невиношування вагітності найвища в першому триместрі, а найнижча в другому триместрі, що відповідає даним літератури [1,2]. Проведений аналіз свід¬чить про те, що найбільш часто невиношування вагітності від-мічається у жінок у віці від 18 до 25 років в першому триместрі вагітності.