Сучасні підходи до медикаментозного лікування хворих на гайморит із використанням препарату цефадроксил

Табл. 2 Динаміка об’єктивних ознак захворювання у хворих на гострий та хронічний гайморит

Результати та їх обговорення

Ефективність лікування оцінювалася за динамікою скарг хворих: покращення загального стану, зменшення головного болю, зменшення виділень з носа та нормалізація носового дихання (табл. 1). Об’єктивними критеріями покращення стану пацієнтів були: зниження температури тіла, зміна характеру виділень при промиванні пазух, збільшення об’єму верхньощелепної пазухи, зменшення та зникнення виділень у середньому носовому проході при риноскопії, нормалізація слизової оболонки носової порожнини (табл. 2).

Як видно з таблиці 1, у всіх хворих відмічалася позитивна динаміка на 2–3-й день лікування цефадроксилом, що проявлялося поліпшенням загального стану, зменшенням головного болю, покращенням носового дихання. Повне зникнення скарг, пов’язаних з закладеністю та виділеннями з носа, відмічалося на 8–й день при гострому гнійному середньому отиті та на 9-й — при хронічному.

За даними таблиці 2, у хворих на гострий гнійний верхньощелепний синуїт спостерігалася швидша регресія об’єктивних ознак запального процесу, ніж при хронічному. При цьому температура тіла у всіх пацієнтів нормалізувалася в середньому на 2–3-й день, що дало можливість припинити антибіотикотерапію на 5-й день лікування (третя доба нормальної температури).

Покращення носового дихання відмічали всі хворі, але у 9-ти з них на день виписки спостерігалася порушена прохідність дихальних шляхів, що було пов’язано з вираженим викривленням носової перетинки та супутнім хронічним ринітом. Всі ці хворі відмічали утруднення носового дихання і до захворювання. Їм було рекомендовано оперативне втручання з метою корекції викривлення носової перетинки та інших внутрішньоносових структур.

Слід зауважити, що під час дослідження у 3 хворих виникла потреба у заміні антибіотика. У 2 випадках гострого гаймориту це було зумовлено слабкою позитивною динамікою протягом 3 днів лікування — хворі були переведені на прийом ципрофлоксацину, при бактеріологічному дослідженні у них виявлено Haemophilis influencia. Та в одного хворого на другу добу прийому препарату виникли диспепсичні явища, у зв’язку з чим йому було призначено парентеральний прийом антибіотика. Всі ці хворі були виключені з групи дослідження.

Результати застосування цефадроксилу в комплексній терапії хворих були оцінені нами на “добре” при гострому гнійному гаймориті та “дуже добре” — при загостренні хронічного гнійного гаймориту.

Висновки

1. Препарат цефадроксил компанії “Дженом Біотех ПВТ.ЛТД” ефективний у комплексному лікуванні хворих на гострий гнійний гайморит та загострення хронічного гнійного гаймориту.

2. Препарат цефадроксил має добру переносимість.

3. Зручна форма випуску та можливість застосування один раз на добу дозволяють рекомендувати цефадроксил як в умовах стаціонару, так і в амбулаторній практиці.

Література

[1] Гарюк Г. И., Филатова И. В., Дейнеко А. А. Микроценозы слизистой оболочки полости носа и вопросы антибиотикотерапии по данным 30-й ГКБ г. Харкова// ЖВНГХ. – 2004. – № 3-с. – С. 25–26.

[2] Гинькут В. Н., Янушкевич А. А. Бактериология острых гайморитов// ЖВНГХ. – 2004. – № 3-с. – С. 29–30.

[3] Заболотний Д. І., Плаксивий О. Г., Кухарчук О. Л. Аутокоїдні медіатори запалення та патогенетичне обррунтування лікування хворих на гострий та хронічний гнійний гайморит// ЖВНГХ. – 1997. – № 2. – С. 1–7.