Сучасна трансфузіологія і донорство в Україні згідно Закон України

ПЛАН

Вступ

1. Правове регулювання та національні програми донорства в Україні

2. Права та обов’язки донорів в Україні,

державний захист донорства

3. Сучасна трансфузіологія, її різновиди

4. Реформування служби крові в Україні

Список використаної літератури

Вступ

Розвиток донорства крові та її компонентів є важливою соціально необхідною справою держави.

Закон України “Про донорство крові та її компонентів” регулює відносини, пов'язані з розвитком донорства крові та її компонентів, забезпеченням комплексу соціальних, економічних, правових і медичних заходів щодо організації донорства в Україні та задоволенням потреб охорони здоров'я в донорській крові, її компонентах і препаратах.

Донорство крові та її компонентів - добровільний акт волевиявлення людини, що полягає у даванні крові або її компонентів для подальшого безпосереднього використання їх для лікування, виготовлення відповідних лікарських препаратів або використання у наукових дослідженнях.

Донором може бути будь-який дієздатний громадянин України віком від 18 років, який пройшов відповідне медичне обстеження і в якого немає протипоказань, визначених Міністерством охорони здоров'я України. Особи, хворі на інфекційні хвороби, що можуть передаватися через кров, або інфіковані збудниками таких хвороб, можуть залучатися до виконання донорської функції лише у разі подальшого використання отриманих від них крові та (або) її компонентів виключно для проведення наукових досліджень, виготовлення діагностикумів та інших продуктів, що не призначаються для введення реципієнтам.

Взяття крові та (або) її компонентів у донора дозволяється лише за умови, що здоров'ю донора не буде заподіяно шкоди.

За особистим визначенням донора давання крові та (або) її компонентів може здійснюватися безоплатно або з оплатою, порядок якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За бажанням будь-якої дієздатної особи в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, за її рахунок може здійснюватися заготівля та зберігання її власної крові та (або) її компонентів, а також крові та (або) її компонентів, отриманих від інших донорів, з метою використання їх у необхідних випадках для подання медичної допомоги такій особі, членам її сім'ї або іншим особам.

1. Правове регулювання та національні програми донорства

в Україні

Законодавство України про донорство крові та її компонентів складається із вищезгаданого Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього, і визначає: основні принципи організації донорства крові та її компонентів; права та обов'язки донорів крові та (або) її компонентів (далі - донорів), закладів охорони здоров'я, підприємств, установ, організацій у зазначеній сфері; порядок затвердження та фінансування Національної та місцевих програм розвитку донорства крові та її компонентів; порядок діяльності установ, закладів охорони здоров'я та підприємств, що здійснюють взяття, переробку, зберігання та застосування донорської крові та її компонентів, реалізацію їх та виготовлених з них препаратів (далі - препаратів); порядок організації та здійснення контролю за якістю крові, її компонентів, препаратів, що виготовляються з них, та консервуючих розчинів; порядок забезпечення споживачів донорською кров'ю, її компонентами та препаратами; порядок обміну донорською кров'ю, її компонентами, препаратами та вивезення їх за межі України.