Сучасна діагностика сторонніх тіл стравоходу

Було відібрано три клінічні групи пацієнтів із підозрою на стороннє тіло стравоходу. В першу клінічну групу включено 15 пацієнтів, яким проводилося контрастне рентгенологічне дослідження стравоходу з алмагелем А. Друга клінічна група — 32 пацієнти, їм проводилося контрастне рентгенологічне дослідження стравоходу з гастеріном. Третю групу склали 36 пацієнтів, яким проводилося рентгенологічне обстеження за традиційною методикою С. В. Іванової-Подобед.Контроль результатів рентгенологічного дослідження проводився за даними ендоскопічного обстеження пацієнтів.

У групі пацієнтів, де застосовували препарат алмагель А, розходження результатів рентгенологічного й ендоскопічного досліджень зафіксовано у 9 % випадків при поверхневих саднах і 45 % — при глибоких пошкодженнях слизової оболонки стравоходу.

У групі пацієнтів, де застосовували гастерін, відповідно розходження даних спостерігались у 4 % і 9 % випадків. Причому це були пацієнти, які звернулися до клініки пізніше другої доби. У більшості випадків при подальшому ендоскопічному дослідженні стравоходу виявлялися фібринні нашарування над пошкодженням слизової оболонки. В таких випадках ми додатково застосовували метод повітряного контрастування, коли при виконанні рентгенологічного дослідження пацієнт на висоті вдиху виконував ковтання. При цьому утворений повітряний стовп у просвіті стравоходу виступав у ролі другого контрасту і дозволяв відрізнити пошкодження слизової оболонки від стороннього тіла та більш точно виявити характер травми стінки стравоходу.

У групі пацієнтів, обстежених за методикою С. В. Іванової-Подобед, розходження даних рентгенологічного й ендоскопічного досліджень отримані при поверхневих саднах у 21 % та при глибоких саднах — у 71 % випадків.

На основі проведених досліджень було визначено показання до проведення контрастного рентгенологічного обстеження з обволікаючими препаратами у пацієнтів із підозрою на стороннє тіло стравоходу:

1) самолікування в анамнезі разом із сумнівними клінічними даними;

2) негативна ковтальна проба з алмагелем А;

3) сумнівні дані попереднього рентгенологічного обстеження — стійкі помарки контрастної речовини.

Таким чином, метод контрастного рентгенологічного обстеження з обволікаючими препаратами дозволяє покращити диференційну діагностику сторонніх тіл та пошкоджень слизової оболонки стравоходу. При поверхневих пошкодженнях слизової оболонки стравоходу з діагностичною метою ми рекомендуємо застосовувати обволікаючий препарат алмагель А. При глибоких пошкодженнях слизової оболонки стравоходу перевага до застосування у рентгенологічному дослідженні надається гастеріну. При глибоких пошкодженнях слизової оболонки, з моменту травми якої пройшло більше двох діб, можлива затримка контрастної речовини на фібринному нашаруванні у ділянці пошкодження слизової оболонки стравоходу, що викликає необхідність застосування рентгенологічного дослідження з обволікаючими препаратами та додатковим повітряним контрастуванням.

Проведений аналіз рентгенологічного обстеження при запальних ускладненнях сторонніх тіл стравоходу показав, що у 30 % випадків він виявився неефективним. Найбільший відсоток негативних результатів рентгенологічного обстеження був зафіксований у пацієнтів з езофагітами та абсцесами стінки стравоходу. Не завжди рентгенологічний метод дозволяв виявити гнійний процес у білястравохідній клітковині та наявність повітря за невеликих проникаючих пошкоджень стінки стравоходу стороннім тілом. У діагностиці параезофагітів результати оцінки розміру позатрахейного простору при рентгенологічному обстеженні у динаміці не відповідали дійсності і залежали від умов дослідження. Так, розмір позатрахейного простору змінювався при різній фокусній відстані від рентгенівської плівки до апарату.

Результати ендоскопічного дослідження стравоходу не завжди дозволяли виявити межі розвитку запального процесу стінки стравоходу, тим більше — білястравохідної клітковини та органів, що обмежують стравохід. При езофагоскопічному дослідженні важко, а іноді неможливо відрізнити абсцес стінки стравоходу від гнійного процесу білястравохідної клітковини. При езофагоскопії складно діагностувати невеликі проникаючі пошкодження сторонніх тіл стравоходу. Загалом ендоскопічний метод є інвазивним дослідженням і у 9 % випадків сам призводить до інструментальних ускладнень.Також проводилося порівняння методів ультразвукового дослідження і комп’ютерної томографії при запальних ускладненнях сторонніх тіл стравоходу, що однаково ефективно візуалізувались обома методами. Негативні результати у 9 % випадків спостерігалися при застосуванні спіральної комп’ютерної томографії у діагностиці езофагітів при локалізації сторонніх тіл у шийному відділі стравоходу. В цих випадках розміри товщини стінки неможливо було виміряти або вони були неточними. Це пов’язано, по-перше, з проведенням комп’ютерної томографії без контрастної речовини, при цьому просвіт стравоходу у шийному відділі не візуалізувався. По-друге, у випадках неможливості диференціювання зовнішніх контурів стравоходу через невелику кількість обмежуючої стравохід жирової клітковини. Навпаки, позитивних результатів при ультразвуковому дослідженні пацієнтів з езофагітами виявилося більше; до того ж, більш точно визначалися товщина та структура стінки шийного відділу стравоходу [5]. Негативні результати ультразвукового сканування були зафіксовані у пацієнтів з локалізацією запального процесу нижче першого фізіологічного звуження стравоходу, що було пов’язано з накладанням на ультразвукове зображення кісткових структур, а саме грудини.