Стерилізація медобладнання та матеріалів
Ріжучі інструменти, тобто скаль¬пелі, ножиці, голки, стерилізують 6 % розчином перекису водню (про¬тягом 3 год), 96 % спиртом етиловим (протягом 24 год), 2 % розчином хлор-аміну (протягом 2 год).
Хірургічні інструменти, що скла¬даються з різних за хімічною структу¬рою матеріалів (метал, скло, плас¬тик), тобто цистоскопи, ендоскопи, катетери сечовідні тощо, стерилізують впродовж 12—24 год парою формалі¬ну в закритих металевих ящиках на решетовидних полицях. Негнучкі ен¬доскопи стерилізують також 2 % роз¬чином глютаральдегіду, або 20 % роз-чином формальдегіду з додаванням 0,2 % розчину натрію нітрату протя¬гом 3—12 год, або газовою сумішшю етилену оксиду і метилу броміду в співвідношенні 1:2,5 протягом 40 хв.
Ендоскопи з волоконновд оптикою після механічного очищення та про¬мивання стерилізують у спеціальних камерах оксидом етилену протягом години чи парою формаліну протягом 12 год. У останні роки для дезинфекції ендоскопів та інших інструментів ви¬користовують 1 % розчин віркону — збалансованої суміші пероксигенової основи з органічними кислотами та іншими речовинами, який забезпечує знезараження їх за 10 хв.
Шприци з термостійкого скла сте¬рилізують у сухожарових шкафах за температури 160—180 °С протягом 60 хв, а шприци з нетермостійкого скла — кип'ятінням у воді протягом 15 хв. Користуються інструментами од¬норазового використання (шприци, голки, скальпелі тощо), які стерилі¬зують і упаковують фабрично-заводсь¬ким способом під час їх виготовлення.
СТЕРИЛІЗАЦІЯ ШОВНОГО МАТЕРІАЛУ
Шовний матеріал небезпечний щодо розвитку так званої імпланта-ційної інфекції — різновиду контакт¬ної, оскільки він здебільшого зали¬шається в глибині тканини назавж¬ди. Тому до стерилізації його став¬ляться особливі вимоги. Шовні матеріали, що застосовуються в хірургії, відрізняються за хімічною структурою, фізичними властивостя-ми та походженням. Головними з них є шовкові, бавовняні та синтетичні нитки (деякі з них розсмоктуються — дексон, окцелон, поліпропілен та інші похідні гліколової кислоти та оксицелюлози, а деякі ні — капрон, лавсан, дакрон, тефлон тощо), шви з нержавіючої сталі, танталу, срібла (дріт, скобки тощо) та нитки біоло¬гічного походження (кетгут, який ви¬готовляють з підслизового шару ки¬шок овець, корів, кіз). Зараз шовк майже не застосовують, бо він дуже подразнює тканини (реактогенний). Але в рідкісних випадках перед вико¬ристанням його стерилізують за методом Кохера, або користуються про-стерилізованим у заводських умовах (зберігається в запаяних скляних ам¬пулах). За методом Кохера шовкові нитки після миття та висушування занурюють на 12—24 год в ефір для знежирення, а потім на такий самий період — у 76 % спирт етиловий. Після цього стерилізують кип'ятінням протягом 10 хв у 0,5 % розчині суле¬ми. Простерилізований шовк пере¬кладають у банку з 96 % спиртом етиловим, у якій і зберігають. Сте¬рильність перевіряють мікробіологіч¬ним способом (засівають шматочки нитки на стерильне біологічне сере¬довище). Перед використанням шовк кип'ятять протягом 2 хв у 0,5 % роз¬чині сулеми.
Шовк, бавовняні та синтетичні нитки, які не розсмоктуються, мож¬на стерилізувати в автоклаві (тиск 0,11 мПа, або 1 атм, протягом 20—30 хв).
Синтетичні нитки стерилізують го¬ловним чином кип'ятінням у воді про¬тягом 20—30 хв. Металеві шовні мате¬ріали стерилізують також кип'ятінням у 2 % розчині натрію гідрокарбонату.
Найскладнішою є стерилізація кет¬гуту, який за своїм походженням є носієм різноманітної патогенної мік¬рофлори, у тому числі анаеробної (споротворчі клостридії газової ганг¬рени та правцю). Кетгут залежно від товщини нитки, а також від імпрег¬нації його хромом (хромований кет¬гут) розсмоктується протягом 1— 4 тиж. Існують два головних способи хімічної стерилізації кетгуту — воло¬гий (Клаудіуса та в модифікації Губа-рєва) та сухий (Сітковського).
Спосіб Клаудіуса: кетгут (кільця ни¬ток) поміщають на добу в ефір для зне¬жирювання, а потім у банку з водним розчином Люголя (1г кристалів йоду, 2 г калію йодиду, 97 мл води) на 9 діб. Після цього перевіряють його на стерильність (сіють на мікробіологічне середовище). Якщо він стерильний, розчин Люголя зливають у банки. У банку з кетгутом наливають 96 % спирт етиловий. Якщо ж через 9 діб перебу¬вання в розчині Люголя кетгут виявив¬
ся нестерильним, його знову заливають цим самим розчином на 9 діб.
Губарєв замість водного розчину Люголя використав спиртовий. При цьому термін стерилізації скорочуєть¬ся до 7—14 діб.