Стосунки медичних працівників між собою. Особистість і колектив

2) внутрішнє (імпресивна) – мова про себе і для себе;

3) письмова – мова при писанні.

Оскільки з допомогою речень людина має змогу виражати поняття, судження про предмети і явища, про їх найрізноманітніші властивості, зв’язки, тому мова тісно пов’язана з мисленням. Вона є безпосередньою дійсністю думки.

Розлади мови:

1) Афазія – порушення мови, спричиненні хворобливими процесами:

• динамічна афазія – порушення складного усного і писемного активного мовлення; хворий не може говорити фразами, хоча може повторити слова, назвати предмети і розуміти мову інших;

• еферентна моторна афазія - порушується принцип послідовності; хворий може вимовляти окремі звуки, але не в змозі об’єднати їх у слова;

• аферентна моторна афазія – порушується здатність вибирати потрібні звуки; буває також порушення самостійного письма і письма під диктовку;• семантична афазія – порушується розуміння логіко-граматичних конструкцій; поєднання з порушенням лічби, просторового мислення;

• сенсорна афазія – порушення здатності розрізняти звуковий склад (труднощі в розумінні усного мовлення);

• амнестична афазія – порушення здатності називати предмети, причому можливість характеризувати їх зберігається; якщо підказати початкові букви, то хворий згадує потрібне слово.

2) Афонія – нездатність голосно говорити; хворий може шепотіти.

3) Дизартрія – розлад артикуляції, що виявляється в нечіткому вимовленні звуків (особливо приголосних) сповільненому або уривчастому мовленні, заїканні.

Догляд за хворими з розладами мови складає чималі труднощі: персонал часто не може зрозуміти хворого, а хворий не розуміє звернене до нього питання. При догляді за такими хворими від медичних працівників вимагається велике терпіння, спостережливість і чуйність.

7. Інтелект (від латинської – розсудок, розуміння) – це мислитель ні здібності людини.

Інтелект – це система всіх пізнавальних здібностей людини, зокрема, здібність до пізнання і рішення проблем, які визначають успішність будь-якої діяльності.

Форми інтелекту:

1) вербальний інтелект – включає запас слів, ерудицію, вміння розуміти прочитане;

2) здатність рішати проблеми;

3) практичний інтелект – вміння адаптовуватись до навколишньої обстановки.

Типи інтелекту:

1. – генетичний (не може бути виявлений жодним тестем);